Пуш'ябхуті

Пуш'ябхуті — індійська царська династія, що правила частиною Північної Індії упродовж VI-VII століття. Династія сягнула свого піку за часів правління Харшавардхани. У зеніті могутності Харшавардхани його імперія охоплювала більшу частину північної та північно-західної Індії та простягалась на схід до Камарупи, й на південь — до річки Нармада. Столицею царства було місто Каннаудж (сучасний штат Уттар-Прадеш)[1].

Походження

Наразі немає конкретної інформації про походження династії. Харшачаріта, написана поетом VII століття Банабхатою нахиває засновником династії легендарного царя Пуш'ябхуті. Відповідно до легенди Пуш'ябхуті жив у джанападі Шрікантха (сучасний округ Курукшетра), столицею якої було місто Стханвішвара (сучасний Тханесар). Прихильник Шиви, Пуш'ябхуті почав брати участь у тантричному ритуалі спалювання під впливом Бхайравачарії, учителя з «півдня». Наприкінці того ритуалу богиня (ототожнюється з Лакшмі) помазала його на царство і благословила його на заснування нової династії[2].

Історія

Спочатку династія правила невеличкою територією навколо столиці. Відповідно до праць історика Ганса Бекера правитель Адітья-Вардхана (або Адітья-Сена), можливо, був васалом Шарвавармана, царя Каннауджа з династії Маукхарі. Наступник Адітьї-Сени Прабхакаравардхана також, вірогідно, був васалом Авантівармана Маукхарі на початку правління останнього. Дочка Прабхакаравардхани Радж'яшрі вийшла заміж за сина Авантівармана, Ґрахавармана. В результаті того шлюбу політичний статус Прабхакаравардхани значно зріс, і він узяв імператорський титул[3].

Після смерті Прабхакаравардхани, Каннаудж зазнав атаки з боку царя Малави за підтримки правителя Гауди. Цар Малави убив Ґрахавармана й захопив Раджіяшрі[4]. Банабхата не згадував того правителя, втім історики припускають, що він був представником пізньої династії Гуптів[5]. Син Прабхакаравардхани, Радж'явардхана, здолав правителя Малави, але був підступно вбитий царем Гауди[6].

Далі у Харшачаріті йдеться про те, що молодший син Прабхакаравардхани, Харшавардхана (Харша), присягнув знищити царя Гауди та його союзників[7]. Деякі історики ідентифікують правителя Гауди з Шашанкою, васалом Маукхарі. Харша уклав союз із Бхаскарварманом, царем Камарупи, та змусив Шашанку відступити. Згодом, 606 року, Харша був коронований імператором[8]. Він захопив велику частину північної Індії. Помер Харша не залишивши спадкоємця, що призвело до падіння династії[9].

Правителі

Нижче подано список відомих правителів-представників династії[10]:

  • Пуш'ябхуті, імовірно, міфічний цар
  • Адітьясена, бл. 555—580
  • Прабхакаравардхана, бл. 580—605
  • Радж'явардхана, бл. 605—606
  • Харшавардхана, бл. 606—647

Примітки
  1. International Dictionary of Historic Places: Asia and Oceania by Trudy Ring, Robert M. Salkin, Sharon La Boda стор. 507
  2. Hans Bakker, 2014, с. 78-79.
  3. Hans Bakker, 2014, с. 79.
  4. Hans Bakker, 2014, с. 81.
  5. Hans Bakker, 2014, с. 82.
  6. Hans Bakker, 2014, с. 85-86.
  7. Hans Bakker, 2014, с. 87.
  8. Hans Bakker, 2014, с. 88.
  9. Sukla Das, 1990, с. 2.
  10. Ronald M. Davidson, 2012, с. 38-39.

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.