Пєвцов Дмитро Анатолійович

Дмитро Анатолійович Пєвцов (рос. Дмитрий Анатольевич Певцов; 8 липня 1963, Москва, Російська РФСР) радянський і російський актор театру і кіно, народний артист Російської Федерації (2001). Лауреат Державної премії Росії (1996). Занесений до Переліку осіб, які створюють загрозу нацбезпеці України[3]. Заборонено в'їзд в Україну. Фігурант бази «Миротворець»[4].

Дмитро Пєвцов
рос. Дмитрий Певцов
Ім'я при народженні Дмитро Анатолійович Пєвцов
Народився 8 липня 1963(1963-07-08)[1] (58 років)
Москва, СРСР[2]
Громадянство  СРСР
 Росія
Діяльність актор, співак, автогонщик, ведучий, телеведучий, телеактор, театральний педагог, депутат Державної Думи РФ
Alma mater Російський університет театрального мистецтва (1985)
У шлюбі з Дроздова Ольга Борисівна
IMDb nm0678933
Нагороди та премії
Народний артист Росії
Орден Пошани

 Дмитро Пєвцов у Вікісховищі

Життєпис

Закінчив Російський університет театрального мистецтва у 1984 році.

Фільмографія

Кіно
Рік Українська назва Оригінальна назва Роль
1986тфКінець світу з подальшим симпозіумомКонец света с последующим симпозиумомДжим
1989фМатиМатьЯков Сомов
1990фПідземелля відьомПодземелье ведьмОктин Хаш
1990фНа прізвисько «Звір»По прозвищу ЗверьСавелій Говорков
1992фАліса та БукіністАлиса и БукинистБукініст
1992фДемониБесыОлексій Кирилов
1992фНа тебе сподіваюсьНа тебя уповаюКолюня
1992фПрогулянка по ешафотуПрогулка по эшафотуВін
1992фЧорний квадратЧёрный квадратгість на вечірці
1993фМафія безсмертнаМафия бессмертнаВіктор Гришанін
1996фЛінія життяЛиния жизниНуралі
1998фДзенбоксингДзенбоксинг
1998фКонтракт зі смертюКонтракт со смертьюСтепанов
1999фТонка штучкаТонкая штучкаВелерій Гранін
2001фДинастія полковника «N»Династия полковника «N»внук
2001фЛевова часткаЛьвиная долямайор Грінін, «Кит»
2005фТурецький гамбітТурецкий гамбитграф Зуров
2005фПіжмуркиЖмуркиАдвокат Віктор Петрович Борщанський
2005фПопсаПопсаДмитро Громов
2006фПерший швидкийПервый скорый
2006фВіртуальний романВиртуальный романнезнайомець
2006фАґрусКружовникБорис
2007фКарнавальна ніч 2, або 50 років потомуКарнавальная ночь 2, или 50 лет спустякомандир ОМОНу
2007фАртисткаАртисткаАркадій
2007фДень виборівДень выборовучасник квартету «стоматологів»
2007фСніговий ангелСнежный ангелІгор
2007фЗберігати вічноХранить вечноІнокентій Володін
2008фБез вини винуватіБез вины виноватыеПетя Миловзоров
2008фЗолотий ключикЗолотой ключикГерман Воронін
2011фПроїзний квитокПроездной билетАндрій Костін
2011фБорис ГодуновБорис Годуновкнязь Іван Воротинський
2011фЧемпіон із підворотніЧемпионы из подворотниІван Воскобойніков, «Цар»
2013фТочка вибухуТочка взрываДенис Крамер
2015фМужики та бабиМужики и бабыАндрій Бородін
2016фЖили були миЖили-были мыМове
2017фПро коханняО любвиСергій Андрійович
Телебачення
Рік Українська назва Оригінальна назва Роль
1996сКоролева МаргоКоролева МаргоГенріх Наваррський
1997сГрафиня де МонсороГрафиня де МонсороГенріх Наваррський
2000сБандитский Петербург. Фільм 2. АдвокатБандитский Петербург. Фильм 2. Адвокат Сергій Челищєв, «Чорний адвокат»
20002001сЗупинка на вимогуОстановка по требованиюАндрій Смірнов
2004сРодинний обмінРодственный обменІгор Мілованов
2004сХолостякиХолостякиДіма
2005сЗагибель імперіїГибель империигенерал Микола Духонін
2006сВ колі першомуВ круге первомІнокентій Володін
2009сСнайпер: Зброя помстиСнайпер: Оружие возмездиястарший лейтенант/майор Яшин
2010сЗамахПокушениегенерал Сергій Данилов
2010сЗемський лікарЗемский докторМихайло
2011сСнайпер особливого призначенняСнайпер особого назначенияПавло
2011сДостоєвськийДостоевскийСтепан Яновський
2011сЯщик ПандориЯщик ПандорыДмитро
2011сЛекторЛекторМаксим Максимович
2011сМій капітанМой капитанІван Акімов
2012сАнгел в серціАнгел в сердцеПетро
2013сЕйнштейн. Теорія коханняЭйнштейн. Теория любвиАльберт Ейнштейн
2014сКорабельКорабльВіктор Громов
2014сВнутрішнє розслідуванняВнутреннее расследованиеРустем Зайнулін
2016с16 днів16 днейФіліп Морозов

Дискографія

2004 — Лунная дорога[5]

Громадянська позиція

Публічно заявив, що є «абсолютно затятим путінцем» і цілком підтримує політику Путіна всередині Росії та на міжнародній арені[6]. Незаконно перетнув державний кордон України, відвідуючи окупований Росією Крим. Фігурант бази даних центру «Миротворець» як особа, що становить загрозу національній безпеці України і міжнародному правопорядку[7].

У лютому 2018 підтримав[8] Олексія Серебрякова який отримав масу критики за інтерв'ю, у якому він назвав Путіна «злодієм»[9].

Примітки

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.