Пєвцов Дмитро Анатолійович
Дмитро Анатолійович Пєвцов (рос. Дмитрий Анатольевич Певцов; 8 липня 1963, Москва, Російська РФСР) — радянський і російський актор театру і кіно, народний артист Російської Федерації (2001). Лауреат Державної премії Росії (1996). Занесений до Переліку осіб, які створюють загрозу нацбезпеці України[3]. Заборонено в'їзд в Україну. Фігурант бази «Миротворець»[4].
Дмитро Пєвцов | ||||
---|---|---|---|---|
рос. Дмитрий Певцов | ||||
| ||||
Ім'я при народженні | Дмитро Анатолійович Пєвцов | |||
Народився |
8 липня 1963[1] (58 років) Москва, СРСР[2] | |||
Громадянство |
СРСР Росія | |||
Діяльність | актор, співак, автогонщик, ведучий, телеведучий, телеактор, театральний педагог, депутат Державної Думи РФ | |||
Alma mater | Російський університет театрального мистецтва (1985) | |||
У шлюбі з | Дроздова Ольга Борисівна | |||
IMDb | nm0678933 | |||
Нагороди та премії | ||||
| ||||
Дмитро Пєвцов у Вікісховищі |
Життєпис
Закінчив Російський університет театрального мистецтва у 1984 році.
Фільмографія
- Кіно
Рік | Українська назва | Оригінальна назва | Роль | |
---|---|---|---|---|
1986 | тф | Кінець світу з подальшим симпозіумом | Конец света с последующим симпозиумом | Джим |
1989 | ф | Мати | Мать | Яков Сомов |
1990 | ф | Підземелля відьом | Подземелье ведьм | Октин Хаш |
1990 | ф | На прізвисько «Звір» | По прозвищу Зверь | Савелій Говорков |
1992 | ф | Аліса та Букініст | Алиса и Букинист | Букініст |
1992 | ф | Демони | Бесы | Олексій Кирилов |
1992 | ф | На тебе сподіваюсь | На тебя уповаю | Колюня |
1992 | ф | Прогулянка по ешафоту | Прогулка по эшафоту | Він |
1992 | ф | Чорний квадрат | Чёрный квадрат | гість на вечірці |
1993 | ф | Мафія безсмертна | Мафия бессмертна | Віктор Гришанін |
1996 | ф | Лінія життя | Линия жизни | Нуралі |
1998 | ф | Дзенбоксинг | Дзенбоксинг | |
1998 | ф | Контракт зі смертю | Контракт со смертью | Степанов |
1999 | ф | Тонка штучка | Тонкая штучка | Велерій Гранін |
2001 | ф | Династія полковника «N» | Династия полковника «N» | внук |
2001 | ф | Левова частка | Львиная доля | майор Грінін, «Кит» |
2005 | ф | Турецький гамбіт | Турецкий гамбит | граф Зуров |
2005 | ф | Піжмурки | Жмурки | Адвокат Віктор Петрович Борщанський |
2005 | ф | Попса | Попса | Дмитро Громов |
2006 | ф | Перший швидкий | Первый скорый | |
2006 | ф | Віртуальний роман | Виртуальный роман | незнайомець |
2006 | ф | Аґрус | Кружовник | Борис |
2007 | ф | Карнавальна ніч 2, або 50 років потому | Карнавальная ночь 2, или 50 лет спустя | командир ОМОНу |
2007 | ф | Артистка | Артистка | Аркадій |
2007 | ф | День виборів | День выборов | учасник квартету «стоматологів» |
2007 | ф | Сніговий ангел | Снежный ангел | Ігор |
2007 | ф | Зберігати вічно | Хранить вечно | Інокентій Володін |
2008 | ф | Без вини винуваті | Без вины виноватые | Петя Миловзоров |
2008 | ф | Золотий ключик | Золотой ключик | Герман Воронін |
2011 | ф | Проїзний квиток | Проездной билет | Андрій Костін |
2011 | ф | Борис Годунов | Борис Годунов | князь Іван Воротинський |
2011 | ф | Чемпіон із підворотні | Чемпионы из подворотни | Іван Воскобойніков, «Цар» |
2013 | ф | Точка вибуху | Точка взрыва | Денис Крамер |
2015 | ф | Мужики та баби | Мужики и бабы | Андрій Бородін |
2016 | ф | Жили були ми | Жили-были мы | Мове |
2017 | ф | Про кохання | О любви | Сергій Андрійович |
- Телебачення
Рік | Українська назва | Оригінальна назва | Роль | |
---|---|---|---|---|
1996 | с | Королева Марго | Королева Марго | Генріх Наваррський |
1997 | с | Графиня де Монсоро | Графиня де Монсоро | Генріх Наваррський |
2000 | с | Бандитский Петербург. Фільм 2. Адвокат | Бандитский Петербург. Фильм 2. Адвокат | Сергій Челищєв, «Чорний адвокат» |
2000—2001 | с | Зупинка на вимогу | Остановка по требованию | Андрій Смірнов |
2004 | с | Родинний обмін | Родственный обмен | Ігор Мілованов |
2004 | с | Холостяки | Холостяки | Діма |
2005 | с | Загибель імперії | Гибель империи | генерал Микола Духонін |
2006 | с | В колі першому | В круге первом | Інокентій Володін |
2009 | с | Снайпер: Зброя помсти | Снайпер: Оружие возмездия | старший лейтенант/майор Яшин |
2010 | с | Замах | Покушение | генерал Сергій Данилов |
2010 | с | Земський лікар | Земский доктор | Михайло |
2011 | с | Снайпер особливого призначення | Снайпер особого назначения | Павло |
2011 | с | Достоєвський | Достоевский | Степан Яновський |
2011 | с | Ящик Пандори | Ящик Пандоры | Дмитро |
2011 | с | Лектор | Лектор | Максим Максимович |
2011 | с | Мій капітан | Мой капитан | Іван Акімов |
2012 | с | Ангел в серці | Ангел в сердце | Петро |
2013 | с | Ейнштейн. Теорія кохання | Эйнштейн. Теория любви | Альберт Ейнштейн |
2014 | с | Корабель | Корабль | Віктор Громов |
2014 | с | Внутрішнє розслідування | Внутреннее расследование | Рустем Зайнулін |
2016 | с | 16 днів | 16 дней | Філіп Морозов |
Громадянська позиція
Публічно заявив, що є «абсолютно затятим путінцем» і цілком підтримує політику Путіна всередині Росії та на міжнародній арені[6]. Незаконно перетнув державний кордон України, відвідуючи окупований Росією Крим. Фігурант бази даних центру «Миротворець» як особа, що становить загрозу національній безпеці України і міжнародному правопорядку[7].
У лютому 2018 підтримав[8] Олексія Серебрякова який отримав масу критики за інтерв'ю, у якому він назвав Путіна «злодієм»[9].
Примітки
- Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
- Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #1033966967 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
- Мінкультури публікує Перелік осіб, які створюють загрозу нацбезпеці. Міністерство культури України. Міністерство культури України. 18.10.2019. Процитовано 14 лотого 2020.
- Цапник Ян Юрійович «Миротворець»
- Дмитрий Певцов «Лунная дорога», discogs.com (рос.)
- Еще один известный российский актер оказался ярым путинцем. (рос.)
- Пєвцов Дмитро Анатолійович // Центр «Миротворець»
- Дмитрий Певцов высказался про Алексея Серебрякова ** БРАВО! (uk-UA). Процитовано 14 жовтня 2019.
- Серебряков - об эмиграции и законе подлецов (English subs) (uk-UA). Процитовано 14 жовтня 2019.
Посилання
- (рос.)«Я малопьющий, но быстропьянеющий» — интервью в Нижнем Новгороде, 2004 г.
- (рос.)Дмитрий Певцов: «Делаю только то, что интересно» Интервью журналу «Театрон»
- Карпенко Александр, Как Дмитрий Певцов исполнил Владимира Высоцкого(рос.)