Підводні човни типу «Черчилль»

Підводні човни типу «Черчилль» (Churchill) — тип ПЧА багатоцільового ВМС Великої Британії. Було побудовано і передано флоту 3 човни. Був продовженням розвитку типу «Веліант».

Підводні човни типу «Черчилль»
Churchill class
Під прапором  Велика Британія


Спуск на воду 1968—1969 рр (3 човни)


Виведений зі складу флоту 1990—1992 рр


Основні характеристики
Тип корабля Підводні човни атомні багатоцільові (ПЧА)


Розробник проєкту Vickers Shipbuilding and Engineering Ltd (VSEL)


Класифікація НАТО Churchill class


Швидкість (надводна) 20 вузлів (37 км/год)


Швидкість (підводна) 28 вузлів (55 км/год)


Робоча глибина занурення 210 м


Гранична глибина занурення 300 м


Автономність плавания обмежена лише запасами їжі


Екіпаж 103 особи


Розміри
Водотоннажність надводна 4200 т


Водотоннажність підводна 4900 т


Довжина найбільша (по КВЛ) 86,9 м


Ширина корпусу найб. 10,1 м


Середня осадка (по КВЛ) 8,2 м


Озброєння
Торпедно-
мінне озброєння
Носові: 6 ТА калібру 533-мм типу «Tigerfish» (32 торпеди Mk8, Mk24 або 64 міни Mk5, Mk6


Ракетне озброєння 6 крилатих ракет UGM-84B «Sub harpoon»


Зображення на Вікісховищі

Історія

Підводні човни типу «Черчилль» будувалися як продовження типу «Веліант», коли по завершенні програми «Резолюшн» вивільнилися ресурси.[1] Основні розміри залишилися колишніми.

Два човни (Churchill і Courageous) будувалися на верфі Vickers- Armstrongs в Барроу-ін-Фернесс, третя (Conqueror) на верфі Cammell Laird в Біркенхед. Їх головним завданням була боротьба з радянськими атомними підводними човнами, другорядною — з надводними кораблями.

Конструкція

Радіоелектронне і гідроакустичне обладнання

Покращення, порівняно з попереднім типом, були передусім внутрішні: гідроакустичне озброєння і зниження шумності. Човни отримали новий процесор для обробки акустичних сигналів і нове звукопоглинальне покриття корпусу. У 19731977 роках човни типу «Черчилль», паралельно з іншими, пройшли середній ремонт і перезавантаження активної зони на верфі в Чатем. Тоді ж отримали новий сонар типу 2020 і ГПБА типу 2026.

Експлуатація

Основну частину служби човни провели у Північній Атлантиці, діючи в складі підводних сил НАТО (NORSUBLANT).

Бойове використання

Однак у 1982 році вони брали участь в Англо-аргентинської війни і човен «Conqueror» став першим і з тих пір єдиним АПЧ, котрий потопив корабель в ході бойових дій.

Сучасний статус

«Warspite», «Conqueror», «Valiant» у відстої

Більш старі човни типів «Valiant», «Черчилль» виводилися з активного складу передчасно, через виявлений розтріскування трубопроводів першого контуру реактора. Останній човен був виведений в резерв 10 квітня 1992 року. Після вивантаження реакторного палива та періоду відстою, човни проходять утилізацію.

Представники

Назва Завод. № Завод Закладний Спущений на воду Переданий флоту Виведений з флоту
«Черчилль»S 46Vickers- Armstrongs30 червня 196720 грудня 196815 липня 197028 лютого 1991
«Конкерор»S 48Cammell Laird8 грудня 196718 серпня 19699 листопада 19712 серпня 1990
«Корейджес»S 50Vickers- Armstrongs15 травня 19687 березня 197016 жовтня 197110 квітня 1992

Див. також

Примітки

Література

  • А. Е. Тарас Атомный подводный флот 1955—2005. — М.: АСТ, Мн.: Харвест, 2006. — 216 с. — ISBN 985-13-8436-4
  • All the World's Fighting Ships 1947—1995 — Conway Maritime Press, 1996. ISBN 1-55750-132-7

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.