Підгородинський Прокіп Михайлович

Підгородинський Прокіп Михайлович,[1] за іншими даними по батькові — Миколайович[2] (23 березня 1796(17960323)[1] або 1 березня 1796(17960301),[2] село Гербине, Подільська губернія — 18 січня 1884 або 25 грудня 1883, Петербург) — український і російський співак. Співав у Придворній співацькій капелі. Був знайомий з Т. Шевченком.

Підгородинський Прокіп Михайлович
Народився 23 березня 1796(1796-03-23)
село Гербине Ольгопільського повіту Подільської губернії
Помер 18 січня 1884(1884-01-18) (87 років)
Петербург
Громадянство Російська імперія
Діяльність співак
Нагороди
Орден Святого Станіслава 3 ступеня

Біографія

Батько П. Підгородинського був шляхтичем і займався орендою маєтків. Після того як 1803 року у пожежі було знищено майно батька, Прокопа перевезли у Одесу і помістили у хор собору святого Миколая. 1821 року він переїхав у Кишинів і був затверджений у штаті архієрійських півчих Кишинівської єпархії, звідки незабаром переїхав у Петербург і думав прийняти духовний сан, однак після знайомства з Д. Бортнянським, директором Придворної співочої капели, змінив свій намір. 1824 року був представлений імператору Олександру I і прийнятий на службу у Придворну капелу. 1834 року здійснив свою першу поїздку за кордон у почеті Олександри Федорівни, де прусський король подарував йому золоту табакерку. Приблизно в цей час познайомився з Т. Шевченком.

1838 року вдруге їздив за кордон, у Дармштадт, в почеті Олександра Миколайовича. У Дармштадті познайомився з М. Гоголем, В. Жуковським і лейб-медиком Єнохіним.

1844 року був призначений інспектором всіх полкових хорів гвардейської піхоти, а також керуючим правим кліросом Придворної капели. 1846 року знову їздив за кордон. 1850 року був призначений головним наглядачем хорів в усіх військово-навчальних закладах. У 1856 і 1859 роках їздив у Ніццу. 1864 року був звільнений, однак знову був взятий у Придворну капелу. 1875 року виповнилося 50 років перебування Підгородинського у капелі, з нагоди чого він був нагороджений орденом Святого Станіслава 3 ступеня. Був звільнений 4 квітня 1884 року.

Література

Посилання

Примітки
  1. Підгородинський Прокіп Михайлович. // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985. — Т. 8. — 1982.
  2. Е. Ястребцевъ. Подгородинскiй, Прокопiй Николаевичъ. // Русскiй бiографическiй словарь. Т. 14. — СПб., 1905. С. 188—189. (рос.)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.