Підкам'яна Тунгуска

Підка́м'яна Тунгу́ска, також Середня Тунгуска, Чулакан, у верхів'ях Ка́танга[1] (рос. Подкаменная Тунгуска, евенк. Дулгу Катэнӈа) річка у Сибіру, права притока Єнісею, протікає в основному територією Красноярського краю.

  • Довжина — 1865 км,
  • Сточище — 240 тис. км².
  • Середні витрати води в гирлі — 1750 м³/сек
Підкам'яна Тунгуска
Вид на Підкам'яну Тунгуску з гелікоптера
Схема басейну Підкам'яної Тунгуски
57°41′14″ пн. ш. 104°21′19″ сх. д.
Витік Ангарський кряж
• координати 57°41′14″ пн. ш. 104°21′19″ сх. д.
Гирло Єнісей
• координати 61°35′26″ пн. ш. 90°07′33″ сх. д.
Басейн ЄнісейКарське море
Країни:  Росія
Регіон Іркутська область
Красноярський край
Довжина 1 865 км
Площа басейну: 240 000 км²
Середньорічний стік 1 750 м³/сек
Притоки: Kamod, Velmod, Tetered і Чуня
Ідентифікатори і посилання
код ДВР Росії 17010500112116100033870
GeoNames 1494777
 Медіафайли у Вікісховищі

Географія

Бере початок з Ангарського кряжа. Тече Середньосибірським плоскогір'ям. У верхів'ях (під назвою Катанга) тече широкою і глибокою долиною; від гирла Тетере долина звужується, річка вступає в смугу розвитку траппів. У річищі численні шквери і пороги (Нижній, Орон, Чамбінський, Панолікський, Мірюгинський, Дідусь, Вільмінський).

Живлення переважне снігове (60 %); дощове становить близько 16 %, підземне — близько 24 %. Повінь — із початку травня до кінця червня, у низинах — до початку липня. З липня до жовтня — літня межень, що переривається повенями (від однієї до чотирьох) із підйомом рівня до 5,5 м.

Зледеніння починається з середини жовтня, осінній льодохід триває 7—16 діб, зажори. Льодостав із кінця жовтня. Скресає в середині травня; льодохід триває 5—7 діб у верхів'ях і до 10 діб — у низинах, відбувається бурхливо, під час заторів рівень підіймається майже на 30 м.

Визначні події

Поваленні дерева на Тунгусці, 1927

1908 року у басейні річки сталася так звана Тунгуська катастрофа, імовірно зумовлена падінням космічного об'єкта (комети чи астероїда). У результаті потужного вибуху на площі близько 2000 км² було повалено дерева, у радіусі кількохсот кілометрів вибито шибки у домівках, вибухова хвиля двічі обігнула земну кулю. Перші експедиції до місця катастрофи було організовано лише у 1920-х роках, тому перебіг подій та причини катастрофи з'ясовано не до кінця.

Притоки

  • ліві: Камо, Вельмо
  • праві: Чула, Тетере, Чуня

Див. також

Примітки

  1. Аркуш карти O-48-А. Масштаб: 1 : 500 000. Видання 1987 р.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.