Підмурняк Олексій Олексійович

Підмурня́к Олексій Олексійович (нар. 19 березня 1974(19740319), Хмельницький, Хмельницька область, УРСР) — лікар-уролог та організатор охорони здоров'я вищої кваліфікаційної категорії, науковець[1], Заслужений лікар України[2] (2014), доктор медичних наук (2016), дійсний член Європейської асоціації урологів та ендоурологів (2004), завідувач урологічного відділення Хмельницької обласної лікарні (2020).

Підмурняк Олексій Олексійович
Народився 19 березня 1974(1974-03-19) (47 років)
м.Хмельницький, Хмельницька область, УРСР
Країна  Україна
Діяльність лікар
Alma mater Чернівецький державний медичний інститут
Галузь медицина, урологія
Ступінь доктор медичних наук
Нагороди
Заслужений лікар України
Грамота Верховної Ради України
Особ. сторінка pidmur.com

Біографія

Народився 19 березня 1974 року в місті Хмельницькому, Хмельницької області. Батько Олексій Васильович працював інженером, мати Надія Юхимівна — бухгалтером.

Одружений. Дружина Надія Миколаївна — лікар-гематолог Хмельницької обласної лікарні. Виховують двох дітей.

Освіта

Трудова діяльність

Наукова діяльність

2017 р., Підмурняк Олексій Олексійович (праворуч) під час операції.

Основні напрями наукових досліджень: ендоскопічна та лапароскопічна урологія, радикальні оперативні втручання при онкопатології, консервативне та оперативне лікування стресового нетримання сечі у жінок. Андрологія: діагностика та лікування еректильної дисфункції, безпліддя.

Підмурняк О.О. з 2004 року є дійсним членом Європейської асоціації урологів та ендоурологів, голова громадської організації «Подільська спілка урологів».

З самого початку трудової діяльності широко запроваджував у роботі нові методики обстеження та лікування урологічних хворих. Введено у практику оперативну техніку при стресовому нетриманні сечі. Організовано та впроваджено в практичну медицину лапароскопічні та ретроперитонеоскопічні операції на органах сечостатевої системи.

В 2009 році став одним з перших хірургів України, який провів лапароскопічне видалення нирки з приводу термінального гідронефрозу.

Брав участь у багатьох конгресах, з’їздах, симпозіумах, неодноразово проходив стажування з урології в Україні та за кордоном (Німеччина, Нідерланди, Франція, Китай).

Автор понад 60 наукових статей, шести патентів на винахід[3].

Виявляються організаторські здібності, які Олексій Олексійович застосовує задля розвитку урологічної служби Хмельницької області. Так, розроблено та запроваджено в роботу бази даних урологічних хворих за нозологіями. Впроваджено систему контролю за пацієнтом у ранньому післяопераційному періоді. За підтримки головного лікаря створено принципово нову систему діагностики та лікування хворих з політравмою, організовано внутрішньолікарняну комп’ютерну мережу, запроваджено телемедицину.

Громадська діяльність

Член громадської ради при виконавчому комітеті Хмельницької міської ради[4].

Нагороди та відзнаки

Примітки

Посилання

Література

  • Випускників твоїх славетні імена/ Т.М. Бойчук, В.Ф. Мислицький, В.Т. Бачинський, В.В. Білоокий, О.І. Іващук, О.Ф. Кулик, С.С. Ткачук, М.Д. Лютик // Видавництво Чернівці: «Місто».-2014.- 240 с.
  • Наукові праці лікарів Хмельницької області: бібліографічний показчик (2001—2010 рр.) / Упр. охорони здоров'я Хмельниц. облдержадмін., Хмельниц. обл. наук. мед. б-ка; ред. М. І. Козак, уклад. Л. Л. Саксонік. — Хмельницький: [б.в.], 2014. — 196 с.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.