Пілюшин Йосип Йосипович

Пілюшин Йосип Йосипович (рос. Иосиф Иосифович Пилюшин; 1903, Двінський повіт, Російська імперія (тепер Верхньодвінський район, Вітебська область,Білорусь) 2 березня 1979[?]) — білоруський радянський снайпер, учасник Другої Світової війни. Знищив близько 112 солдатів та офіцерів Вермахту (за деякими іншими даними 86).

Йосип Йосипович Пілюшин
Иосиф Иосифович Пилюшин
Єдина фотографія Й. Й. Пілюшина, яка збереглася
Народження 1903(1903)
Двінський повіт, Російська імперія (тепер Верхньодвінський район, Вітебська область,Білорусь)
Смерть 2 березня 1979(1979-03-02)
Країна  СРСР
Приналежність 14-й стрілецький Червонопрапорний полк
Рід військ Піхота
Звання Старшина
Війни / битви німецько-радянська війна
Нагороди

Біографія

Народився в білоруському селі Урбаново, Двінського повіту. Нині це село Міорського району сучасної Вітебської області.

У 1926 році призваний до лав Червоної армії. Пізніше працював електрозварником на відомому тоді заводі «Арсенал», в місті Ленінграді. Паралельно з роботою навчався в школі, а потім у вечірньому інституті. Мав дружину та двоє дітей. У 1939 році став майстром стрілецького спорту. Пізніше вміння гарно стріляти не раз будуть рятувати Йосипа, проте зараз він про це ще не знав.

Книга Йосипа Пілюшина «Під стінами Ленінграду»

У 1941 році розпочалася війна, Пілюшин пішов добровольцем на фронт, де був призначений снайпером. Восени того ж року в Ленінграді від бомбардування загинула його дружина Віра та старший син Віктор. У Йосипа залишився лише молодший син Володя.

Разом зі своєю напарницею, снайпером Зінаїдою Строєвою, Пілюшин навідував свого сина в госпіталі. Хлопчик називав Зіну своєю мамою.

Невдовзі, під час одного з боїв, Пілюшина було поранено осколком, від чого він втратив праве око. Коли йому вставили скляний протез він відразу ж повертається на фронт. Пілюшин стає інструктором зі снайперських курсів, де підготував та навчив понад 400 молодих бійців.

22 жовтня 1943 року загинув його син Володя, а в січні 1944 була смертельно поранена Зінаїда Строєва.

Війна закінчилася для Пілюшина в 1944 р., після того як його було сильно поранено. Лікарі врятували його, проте воювати він вже не міг.

Після війни Йосип Йосипович повернувся працювати на завод «Арсенал». У 1950-х роках втратив зір. У 1958 році видав книгу своїх спогадів про Блокаду Ленінграда — «Під стінами Ленінграда».


Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.