Верхньодвінський район

Верхньодві́нський райо́н (біл. Верхнядзвінскі раён) — адміністративна одиниця Вітебської області Білорусі. Адміністративний центр району — місто Верхньодвінськ.

Верхньодвінський район
Верхнядзвінскі раён
Район на мапі області
Основні дані
Країна: Білорусь
Область: Вітебська область
Населення: 24 675 осіб (2009)[1]
Площа: 2 140,76[2] км²
Густота населення: 11,53 осіб/км²
Населені пункти та ради
Районний центр: Верхньодвінськ
Районна влада
Вебсторінка: Офіційний сайт
Мапа

Географія

Територія району становить 2 140 км². Основні річки Західна Двіна та її притоки Сар'янка, Ужиця, Росиця, Дриса, Свольна. Налічується 25 великих озер, найбільші із них: Освея (47,95 км²), Лісно (15,71 км²), Біле (5,52 км²), Ізубриця (1,21 км²), Страдне (0,94 км²), Стрілковське (0,93 км²), Кропи (0,1 км²) ,Лесичанське (0,06 км²). Найбільші болотні масиви — Освейське, Крупець, Тятно, Кревники. На заході від села Городиловичі знаходиться найвища точка району — 191,8 м над рівнем моря.

Історія

Історичні джерела свідчать, що заселення Верхньодвінщини почалося в епоху мезоліту . Ці території спочатку були заселені балтськими, а на Освейщині і фіно-угорськими племенами, асимільованими вже в нашому тисячолітті слов'янами кривичами. Про це говорять назви багатьох населених пунктів, річок, озер та урочищ.

У середні століття ці землі входили до складу Полоцького Князівства та Великого князівства Литовського, і часто ставали ареною численних воєн.

Під час франко-російської війни 1812 року при таборі, створеному поблизу міста Дриса, який займав територію близько 14 км², знаходився штаб першої російської армії генерала Барклая-де-Толлі.

Район був утворений у 1924 році і називався Дрисенським, до 1930 року входив до складу Полоцької округи. В 1938 році увійшов до складу створеної Вітебської області. 25 грудня 1962 року у зв'язку з перейменуванням міста Дриса у Верхньодвінськ отримав сучасну назву.

У роки німецько-радянської війни регіон зазнав значних людських втрат. Внаслідок партизанських дій та каральних антипартизанських операцій у відповідь, в період з 16 лютого до початку квітня 1943 року, у Верхньодвінськом районі загинула третя частина довоєнного населення, а в Освейському районі — більше половини. В СРСР події отримали назву «Освейська трагедія».

Адміністративний поділ

Верхньодвінський район ділиться на 10 сільських рад:

Персоналії

Відомі особистості, які народилися чи пов'язані із районом:

Примітки

Посилання

Латвія  Росія
Латвія Россонський район
Міорський район Міорський район Полоцький район
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.