Пінковський Володимир Іванович

Володи́мир Іва́нович Пінко́вський[3] (нар. 9 листопада 1945, Ужгород, Закарпатська область, СРСР — пом. 9 лютого 2014, Ужгород, Закарпатська область, Україна) — колишній радянський і український футболіст та юнацький футбольний тренер. Грав на позиції півзахисника. Чемпіон України, срібний і бронзовий призер першості республіки та четвертьфіналіст кубка УРСР з футболу. Кандидат у майстри спорту. Декілька разів входив до складу юнацьких збірних команд СРСР і УРСР та увійшов до символічної збірної Закарпаття усіх часів[4]. Закінчив львівський інститут фізкультури.

Володимир Пінковський
Особисті дані
Повне ім'я Володимир Іванович Пінковський
Народження 9 листопада 1945(1945-11-09)
  Ужгород,
Закарпатська область,
СРСР
Смерть 9 лютого 2014(2014-02-09) (68 років)
  Ужгород,
Закарпатська область,
Україна
Громадянство  СРСР
Позиція півзахисник
Юнацькі клуби
1952–1958
1959—1960
1961—1962		 Ужгородська ДЮСШ
«Спартак» (Ужгород)
«Верховина» (Ужгород)
Професіональні клуби*
РокиКлубІгри (голи)
1962—1964 «Верховина» (Ужгород) 22(1)
1964 «Динамо» (Хмельницький) 2(0)
1965 «СКА» (Львів)[1] ?(?)
1966 «ВВПУ РА» (Львів)[2] ?(?)
1967—1969 «СКА» (Львів) 111(12)
1970 «Верховина» (Ужгород) ?(?)
1971—1976 «Говерла» (Ужгород) ?(?)
РокиЗбірнаІгри (голи)
1961 СРСР (друга юнацька збірна) ?(?)
1965 УРСР (юнацька збірна) ?(?)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Клубна кар'єра

Із шестирічного віку почав грати у футбол, а з семи — вже займався спортом в Ужгородській ДЮСШ[5]. Починаючи з 1957 року його тренером став відомий футбольний фахівець Василь Федак. Разом зі своїми ровесниками грав за збірну обласного центру, а відтак і області. Чотиринадцятирічним юнаком пробує свої сили в дитячій дружині ужгородського «Спартака», а згодом його зараховують до основного складу команди майстрів, назва якої тоді вже була «Верховина». 1961 рік — гравець другої юнацької збірної команди СРСР. Через три сезони він на короткий час переходить до хмельницького «Динамо», після чого його призивають на дійсну військову службу, яку відбуває у львівському «СКА». У складі цієї команди він у 1965 році став чемпіоном, а у 1967 році бронзовим призером першості республіки з футболу. Певний період був капітаном армійського колективу. У 1965 році його запросили до юнацької збірної України, яка тоді брала участь у престижних турнірах «Юність» та «Надія». Через рік він перейшов до футбольного колективу львівського вищого військово-політичного училища — «ВВПУ РА» (Львів), у складі якого завоював один із найпрестижніших призів того часу — «Кубок мільйонів»[6], а у 1967 — 1969 роках знову виступав у складі львівського «СКА». У 1970 році повернувся в рідну команду — ужгородську «Верховину», яку у 1971 році перейменували на «Говерлу» і кольори якої захищав ще шість сезонів. У її складі виборов срібну медаль першості України (1972)[7], здобув четверте (1973) і п'яте (1974) місце у своїй зоні чемпіонату СРСР серед команд другої ліги та дійшов до четвертьфіналу кубка УРСР з футболу (1974).

Кар'єра тренера

У 1972 році він закінчив Львівський інститут фізкультури, після чого протягом майже чотирьох десятків літ працював тренером та головним тренером Ужгородської СДЮШОР[8], де навчав азам футбольного мистецтва юних мешканців м.Ужгород. Кілька разів входив до символічного списку найкращих дитячих тренерів Закарпаття[9].

Досягнення
Командні трофеї
Індивідуальні досягнення

Примітки
  1. СКА (Спортивний клуб армії)
  2. Вище військово-політичне училище Радянської Армії та Військово-морського флоту, теперішня Академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного
  3. У друкованих виданнях також писали Володимир Пиньковський
  4. Історія футбольного клубу Говерла. Архів оригіналу за 4 серпня 2013. Процитовано 29 травня 2013.
  5. Ужгородська дитячо-юнацька спортивна школа
  6. Приз Центральної ради союзу спортивних товариств і організацій СРСР
  7. Сторінками футбольної історії Закарпаття
  8. Ужгородська спеціалізована обласна дитячо-юнацька школа олімпійського резерву
  9. Спортивна біографія Володимира Пінковського на сайті «zakarpattya.net.ua»
  10. Нагороджені почесною грамотою обласної ради. Архів оригіналу за 17 червня 2014. Процитовано 29 травня 2013.

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.