Піонер-5

Піонер-5 (англ. Pioneer 5, укр. Першопроходець), інші назви Тор-Ейбл-4 (англ. Thor Able 4), Ейбл-6 (англ. Able 6) Піонер-Пі-2 (англ. Pioneer P-2) — американський космічний апарат для дослідження міжпланетного простору між Землею і Венерою за програмою Піонер. Апарат створювався для прольоту повз Венеру, але завдання змінили на проліт повз Сонце. Апарат вимірював магнітне поле, сонячні частки, іонізацію міжпланетного середовища.

Піонер-5
Основні параметри
Повна назва Піонер-5
COSPAR ID 1960-001A
NORAD ID 00027
Організація НАСА
Тип апарата науковий
Штучний супутник Сонця
Дата запуску 11 березня 1960, 13:00:07 UTC
Ракета-носій Тор-Ейбл-4
Номер запуску 219
Космодром Мис Канаверал, СК-17Ей
Тривалість польоту 100'000 років
Технічні параметри
Маса під час запуску 43
Розміри діаметр 0,66 м
Джерела живлення сонячні панелі і хімічні батареї
Час активного існування 106 діб
Орбітальні дані
Тип орбіти геліоцентрична
Ексцентриситет 0,104
Нахил орбіти 3,35°
Період обертання 312 діб
Апоцентр 0,992 А.о.
Перицентр 0,806 А.о.

Опис

Космічний апарат був кулею діаметром 0,66 м, масою 43 кг На зовнішній поверхні кулі розташовувались чотири панелі сонячних батарей потужністю 16 Вт для заряджання внутрішніх хімічних батарей. Загальна ширина апарата разом із панелями сонячних батарей становила 1,4 м. У польоті апарат стабілізувався обертанням. Наукове обладнання масою 18 кг складалось з: магнітометра, іонізаційної камери, Лічильника Гейгера-Мюллера, спектрометра імпульсів мікрометеоритів, пропорційного телескопічного лічильника.

Піонер-5 мав першу у світі цифрову телеметричну систему, яку вперше випробували на супутнику Експлорер-6. Телеметрична система використовувала два передавачі: потужністю 5 Вт для наведення антен станцій стеження і потужністю 150 Вт для передачі даних. Дані передавались зі швидкостями 64, 8, 1 біт на секунду, залежно від відстані апарата від Землі і розміру приймальної антени.

Політ

11 березня 1960 року о 13:00:07 UTC ракетою-носієм Тор-Ейбл-4 з космодрому Мис Канаверал було запущено Піонер-5 на геліоцентричну (навколо Сонця) орбіту. Апарат успішно досяг визначеної орбіти між Землею і Венерою для демонстрації технологій дослідження глибокого космосу й отримання перших даних про міжпланетне магнітне поле.

У зв'язку з обмеженням маси апарат мав невеликі сонячні батареї, потужності яких не вистачало на постійну передачу даних, тому дані передавались щодоби впродовж чотирьох сеансів по 25 хвилин. Загалом відбулось 138,9 години сеансів, під час яких було передано понад 3 Мб даних.

Апарат успішно працював до 30 квітня 1960 року, після цього передачі даних відбувались дуже рідко і не додали суттєво нової інформації.

26 червня 1960 року, в останній день передачі даних, Піонер-5 встановив зв'язок із відстані 36,2 млн км від Землі, що залишалось рекордом до польоту Марінера-2 1962 року.

Джерела

  • Піонер-5 Каталог НАСА(англ.)
  • Піонер-5 Космічна енциклопедія(англ.)
  • Піонер-5 Енциклопедія космічних апаратів(англ.)
  • Піонер-5 Енциклопедія астронавтики(англ.)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.