Піраміда Сахури

Піраміда Сахура належить до типу гладких пірамід, розташована в Абусірі на північ від Саккари. У давнину мала назву «душа Сахури, що являється у світлі».

Піраміда Сахури
Назва мовою оригіналу
Піраміда Сахури
[1]
Ḫˁ-bʒ Sʒḥw Rˁ
Kha-ba Sahura[2]
"The rising of the ba spirit"[3][4] of Sahure
Alternatively translated as "The ba of Sahure appears"[5][6]
or "Sahure's soul shines"[1]
Дані
Місцезнаходження Абусир
Замовник Сахура
Дата побудови V династія (бл. 2500-2490 до н. е.)
Тип Гладка піраміда
Будівельний матеріал Вапняк
Довжина сторін основи 78,75 м
Культова піраміда є

Опис

Фараон Сахура обрав для зведення свого поховального комплексу те ж місце, де його попередник (Усеркаф) збудував свій сонячний храм. Тим самим Сахура заснував новий царський некрополь у північній столиці — поблизу з Мемфісом в Абусірі.

Комплекс Сахури був сильно зруйнований й нині весь ансамбль комплексу виглядає вже зовсім не так, як за часів Стародавнього Єгипту.

Поховальний комплекс

План поховального комплексу Сахури

Поховальний комплекс з'єднується з нижнім храмом чи «храмом долини» довгою церемоніальною дорогою. Розташований на межі селянських ділянок і пустелі Абусіра.

Той комплекс став класичним зразком будівництва поховальних комплексів і буде відтворюватись у всіх наступних фараонів V династії. Утім і наступні династії фараонів надавали перевагу більшим будівлям, беручи за зразок монументи, розташовані в Абусірі.

Храм долини нині зруйнований і зберігся лише його фундамент. Базальтові блоки основи за в результаті розливів Нілу, були занесені 5-метровим шаром ґрунту. Археологам удалось відновити загальний вигляд храму, а також два його основних входи, розташованих перпендикулярно. Один з них починався з критої галереї з 8 круглих колон, виконаних з червоного граніту. Інший вхід розташовувався з південного боку та мав чотири колони, вирізані з однакових гранітних монолітів. Храм збудовано на височині та вздовж колонад до нього вели сходи.

Галерея

Примітки

  1. Verner, 2001d, с. 280.
  2. Brugsch, 2015, с. 88.
  3. Lehner, 2008, с. 143.
  4. Hellum, 2007, с. 100.
  5. Arnold, 2003, с. 207.
  6. Altenmüller, 2001, с. 598.

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.