Піснячевський Дмитро Петрович

Дмитро Петрович Піснячевський (7 листопада 1903(19031107), село Гуменне Подільської губернії, тепер Вінницького району Вінницької області — 14 листопада 1968, Харків) — український радянський партійний і господарський діяч. Депутат Верховної Ради УРСР 4—7-го скликань. Заступник голови Президії Верховної Ради УРСР у 1955—1967 р. Кандидат у члени ЦК КПУ в 1954—1956 р. Член ЦК КПУ в 1956—1968 р.

Піснячевський Дмитро Петрович
Народився 7 листопада 1903(1903-11-07)
село Гуменне Подільської губернії
Помер 14 листопада 1968(1968-11-14) (65 років)
Харків
Країна  Російська імперія
 РРФСР
 СРСР
Діяльність державний діяч, військовослужбовець
Учасник німецько-радянська війна
Військове звання старший лейтенант
Партія КПРС
Нагороди

Біографія

Народився у родині сільського псаломщика. Трудову діяльність розпочав у 1918 році рахівником кооперативного товариства. У 1924 році очолював сільськогосподарську артіль в селі Гуменне.

У 1924—1927 р. — інструктор окружного комітету ЛКСМУ, секретар районного комітету ЛКСМУ, завідувач відділу пропаганди окружного комітету ЛКСМУ на Вінниччині.

Член ВКП(б) з 1927 року.

У 1927—1931 роках — студент Харківського сільськогосподарського інституту.

Після закінчення інституту, в 1931—1938 роках працював старшим науковим працівником Академії сільськогосподарських наук у Харкові, старшим агрономом Півненківської машинно-тракторної станції (МТС) Тростянецького району Харківської області. У 1938—1941 роках — завідувач (директор) Красноградської державної сортовипробувальної дільниці Харківської області.

З листопада 1941 р. — у Червоній армії. Служив начальником польової хлібопекарні 196-ї стрілецької дивізії на Сталінградському, Ленінградському, Прибалтійському фронтах.

Після демобілізації, з 1946 року — завідувач відділу зернових і олійних культур, головний агроном Харківського обласного земельного відділу; заступник начальника Харківського обласного управління сільського господарства. У 1949—1951 роках — начальник Харківського обласного управління сільського господарства.

У лютому 1951 — вересні 1952 р. — секретар Харківського обласного комітету КП(б)У.

У вересні 1952—1953 р. — секретар Ворошиловградського обласного комітету КПУ. До березня 1954 р. — начальник Харківського обласного управління сільського господарства.

У березні 1954 — січні 1963 р. — голова виконавчого комітету Харківської обласної ради депутатів трудящих. У січні 1963 — грудні 1964 р. — голова виконавчого комітету Харківської сільської обласної ради депутатів трудящих. У грудні 1964 — 15 лютого 1968 р. — голова виконавчого комітету Харківської обласної ради депутатів трудящих.

З лютого 1968 року — персональний пенсіонер.

Звання
  • старший лейтенант інтендантської служби

Нагороди

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.