Пітель (озеро)
Пітель (латис. Peiteļa ezers, також Pītelis, Piteļa ezers, рос. Питель) — озеро на латвійсько-російському кордоні.
Пітель | ||||
---|---|---|---|---|
56°36′15″ пн. ш. 28°02′25″ сх. д. | ||||
Розташування | ||||
Країна | Латвія і Росія | |||
Регіон |
Līdumnieki Parishd Псковська область | |||
Геологічні дані | ||||
Розміри | ||||
Площа поверхні | 347 га | |||
Висота | 107,8 м | |||
Глибина макс. | 1,3 м і 2,2 м | |||
Довжина | 2,5 км | |||
Ширина | 2 км | |||
Вода | ||||
Басейн | ||||
Витікають | Rubežad | |||
Площа басейну | 36,7 км² | |||
Інше | ||||
Geonames | 456671 | |||
Код ДВР Росії | 01030000111102000026752 | |||
Пітель (озеро) (Латвія) | ||||
|
Східна частина водойми належить до Прикордонної волості Красногородського району Псковської області Росії, західна частина — до Цибльського краю Латвії.
Площа — 3,8 км² (380,0 га), у тому числі Росії належать 2,0 км² (53 %), Латвії — 1,8 км² (47 %). Максимальна глибина — 4,5 м, середня глибина — 1,5 м, площа водозбірного басейну — 36,7 км²[1].
Стічне. Належить до басейну річки Синя (Зілупе), притоки річки Велика.
Тип озера лящево-плітковий. Масові види риб: лящ, щука, плітка, окунь, йорж, карась, краснопірка, плоскирка, лин, в'юн, щипавка звичайна[1].
Оточене болотом, за винятком східного берега. Для озера характерні: мулисто-піщане дно, в літоралі — пісок, мул[1].
Примітки
- Псковское отделение ФГНУ ГосНИОРХ. Фонд водоёмов Псковской области (xls). Государственный комитет Псковской области по лицензированию и природопользованию (2008). // Рыбный промысел / Водные биоресурсы. priroda.pskov.ru. Официальный сайт Комитета по природным ресурсам и экологии Псковской области. (рос.)