Пітер Ф. Гамільтон

Пітер Ф. Гамільтон (англ. Peter F. Hamilton); 2 березня 1960, Ратленд, Англія — британський письменник, який пише в жанрі наукової фантастики. Станом на 2014 рік його твори були продані тиражем понад два мільйони примірників

Пітер Ф. Гамільтон
англ. Peter F. Hamilton
Пітер Ф. Гамільтон на книжковому ярмарку в Парижі, Франція, у березні 2009 року
Ім'я при народженні Пітер Ф. Гамільтон / Peter F. Hamilton
Народився 2 березня 1960(1960-03-02) (61 рік)
Ратленд, Англія
Громадянство Велика Британія
Національність англієць
Діяльність письменник
Мова творів англійська[1]
Роки активності 1987 - наш час
Напрямок наукова фантастика
Жанр космічна опера, романи, повісті
Magnum opus трилогія "Пришестя Ночі"
Нагороди премія Британської асоціації наукової фантастики в категорії «Мала форма»
Сайт: peterfhamilton.co.uk

 Пітер Ф. Гамільтон у Вікісховищі

Дитинство

Пітер Гамільтон народився в графстві Ратленд (Англія) 2 березня 1960 року. В університет він так і не поступив. Як висловився письменник в одному з інтерв'ю[2]:

Я вчився в школі до свого вісімнадцятиріччя. З шістнадцяти років я перестав вивчати граматику, орфографію і літературу. Мені це просто тоді було нецікаво

Кар'єра письменника

Писати почав у 27 років, і вже в 1988 його перше оповідання публікує журнал "Fear". Перший роман Гамільтона, що поклав початок циклу історій про Грега Манделу, "Mindstar Rising", був виданий в 1993 році. У 1994 виходить друга книга - "A Quantum Murder", в 1995 третя книга трилогії - "The Nano Flower".

У 1996 друкується "Дисфункція Реальності" ("Reality Dysfunction")- перша книга масштабної космічної епопеї "Пришестя Ночі" ("The Night's Dawn"). Остання, на сьогоднішній день, його робота - роман "Salvation"(2018р.) ISBN 978-1447281313.

Пітер Гамільтон, разом зі своєю дружиною Кейт, дочкою Софі і сином Феліксом живе в графстві Ратленд, недалеко від водосховища Ратленд Вотер. В даний час працює над трилогією під назвою "Salvation"[3]

Спрямування творчості

Космічна опера в написанні автора характеризується наявністю безлічі персонажів і великою кількістю окремих та таких, що перетинаються, сюжетних ліній. Пітера Гамільтона зазвичай порівнюють з Аластером Рейнольдсом, Стівеном Бакстером і Кеном Маклеодом. Але на відміну від перерахованих авторів, переважно схиляються до класичної, «твердої» фантастики, Гамільтон широко використовує в своїх книгах міфологічні елементи (загробний світ, потойбічні сутності і т.п.).

Бібліографія

Greg Mandel

  • 1993 — Mindstar Rising
  • 1994 — A Quantum Murder
  • 1995 — The Nano Flower

Всесвіт Конфедерації [Confederation Universe]

Пришестя Ночі [Night's Dawn]

  • 1996 — Дисфункція реальності / The Reality Dysfunction
    • Дисфункція реальності. Увертюра / Reality Dysfunction. Emergence
    • Дисфункція реальності. Загроза / Reality Dysfunction. Expansion
  • 1997 — Нейтронний алхімік / The Neutronium Alchemist
    • Нейтронний алхімік. Консолідация / Neutronium Alchemist. Consolidation
    • Нейтронний алхімік. Конфлікт / Neutronium Alchemist. Conflict
  • 1999 — Оголений бог / The Naked God
    • Оголений бог бог. Феномен / Naked God. Flight
    • Оголений бог бог. Фінал / Naked God. Faith
  • 2000 — The Confederation Handbook - (путівник по Всесвіту Конфедерації) Всесвіт Співдружності [Commonwealth Universe]
  • 2002 — Misspent Youth Сага про Співдружність [The Commonwealth Saga]
  • 2004 — Зірка Пандори / Pandora's Star
  • 2005 — Іуда без кайданів / Judas Unchained

Безодня [The Void]

  • 2007 — Бездня, яка дрімає / The Dreaming Void
  • 2008 — Темпоральна безодня / The Temporal Void
  • 2010 — Бездоня, яка еволюціонує / The Evolutionary Void

Хроніки грішних [The Chronicle of the Fallers]

  • 2014 — The Abyss Beyond Dreams
  • 2016 — Night Without Stars

Королева мрій [The Queen of Dreams]

  • 2014 - Секретний трон
  • 2016 - Полювання на князів
  • 2017 - Подорож по повітрю

Цикл Спасіння

  • 2018 - Спасіння
  • 2019 - Втрачене Спасіння
  • 2020 - Святий Спасіння

Позациклові романи

  • 2001 - Дракон повалений
  • 2012 - Зоряна дорога

Збірники

  • 1998 - Другий шанс в Едемі
  • 2011 - Манхеттен в зворотному напрямку

Повісті

  • 1997 - Шлях до спасіння
  • 1998 - Другий шанс в Едемі
  • 1998 - Життя і кохання Тіарелли Рози
  • 1998 - Легка буря (цикл The Web)
  • 2000 - Підозрілий геном
  • 2000 - Спостерігаючи за зростанням дерев
  • 2011 - Пастка демонів
  • 2014 - Питання сім'ї
  • 2016 - Вікно в час

Нагороди

1994 - номінація на Премію Британської Асоціації Наукової Фантастики / British Science Fiction Association Award // Мала форма за "Spare Capacity" (1993)

1995 - номінація на Премію Джеймса Тіптрі молодшого / James Tiptree Jr. Award за " Eat Reecebread" (1994)

1996 - Премія Британської Асоціації Наукової Фантастики / British Science Fiction Association Award // Роман "The Nano Flower" (1995)

1998 - Премія Баррі Левіна / Barry R. Levin Collectors Award // Автор року

2001 - Премія Британської асоціації наукової фантастики в категорії «Мала форма» за "The Suspect Genome"

2002 - номінація на премію Артура Ч. Кларка в категорії "Роман" за "Дракона поваленого".

2004 - Премія Баррі Левіна / Barry R. Levin Collectors Award // Книга року "Зірка Пандори" / "Pandora's Star" (2004)

2013 - номінація на Велику премію Уяви / Grand Prix de l'Imaginaire // Коротка форма, перекладена на французьку / Nouvelle étrangère (збірка оповідань) "Manhattan in Reverse" (2011)

2014 - номінація на премію Ігнотуса / Premio Ignotus // Зарубіжний роман (Велика Британія), "Безодня, яка еволюціонує" / The Evolutionary Void (2010)

2014 - номінація в Список рекомендованої читання від Американської бібліотечної асоціації / Reference & User Services Association - The Reading List // Наукова фантастика "Зоряна дорога" / Great North Road (2012)

2015 - Велика премія Уяви / Grand Prix de l'Imaginaire// Роман, перекладений на французьку / Roman étranger в 2-х томах "Зоряна дорога" / Great North Road (2012)

2016 - номінація на Премію Курта Лассвіца / Kurd-Laßwitz-Preis // Кращий зарубіжний роман (Велика Британія) за "The Abyss Beyond Dreams" (2014 року)→

Посилання

Примітки

  1. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. Peter F. Hamilton. liu.se.
  3. Interview with Peter F. Hamilton. SFFWorld (амер.). 18 жовтня 2016. Процитовано 20 лютого 2017.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.