Пію
Пію (кор. 비유왕, 毗有王, Biyu-wang, Piyu-wang; пом. 455) — корейський ван, двадцятий правитель держави Пекче періоду Трьох держав.
| Пію | ||
| ||
|---|---|---|
| 427 — 454 | ||
| Попередник: | Куйсін | |
| Наступник: | Керо | |
| Народження: | невідомо | |
| Смерть: | 455 | |
| Батько: | Куйсін | |
| Діти: | Керо і Gonjid[1] | |
Біографія
Був старшим сином вана Куйсіна. Зійшов на трон після смерті батька 427 року.
За свого правління намагався налагодити відносини з сусідніми Когурьо та Сіллою. Попри те, що остання перебувала під протекторатом Когурьо, Пію зумів укласти союз із Сіллою проти Когурьо.
Помер 454 року. Трон після цього зайняв його син Керо.
Джерела
- «Самгук Сагі», сув. 23
- Best, J.W. (1979). «Notes and questions concerning the Samguk sagi's chronology of Paekche's kings Chonji, Guishin, and Piyu». Korean Studies 3, 125–134
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.