Список монархів Кореї

Кочосон

Кочосон (400 до н. е. 108 до н. е.) — перша корейська держава. За легендою засноване Тангуном у 2333 році до н. е. На півночі Кореї і в Південній Маньчжурії були знайдені археологічні докази існування цієї держави, що відноситься до бронзової доби. Найдавніші згадки про державу зроблені в китайських хроніках, що відносяться до VII століття до н. е.

Правителі держави носили титул Тхандже.

Хроніки правителів Кочосона містяться в збірнику Кювон Сахва (1675). Інший збірник текстів, Хвандан Коґі, приводить інші періоди правління.

Більшість істориків вважають Кочосон напівміфічною державою, дата виникнення якої сильно занижена і приводять інші дати виникнення — від II до XIII століття до нашої ери.

Лінія Тангуна за Кювон Сахва

Вважається міфічною.

  1. Тангун Вангом 왕검 (?  ?)

Лінія Кіджа

Вважається міфічною:

  1. Король Мунсон, Кіджа 문성대왕 (?  ?)

Лінія Вімана

  1. Віман 위만 衛滿 (194 до н. е.?  ?)
  2. Невідомий, (?  ?), син Вімана
  3. Уго 우거왕 右渠王 (129 до н. е. 108 до н. е.), онук Вімана

Пуйо

Пуйо (239 до н. е. 494 н. е.) стало наступником Кочосона. Правителі продовжували іменуватися Тхандже.

  1. Хемосу (239 до н. е. 195 до н. е.)
  2. Морісу (195 до н. е. 170 до н. е.)
  3. Кохеса (170 до н. е. 121 до н. е.)
  4. Ковуру (121 до н. е. 86 до н. е.)

Пукпуйо

Північний Пуйо (108 до н. е. 58 до н. е.)

  1. Кодумак (108 до н. е. 60 до н. е.)
  2. Комуси (60 до н. е. — 58 до н. е.)

Тонбуйо

Південний Пуйо (86 до н. е. 22 н. е.)

Правителі Південного Пуйо від'єдналися від північної частини і почали носити титул ван («король»).

  1. Хебуру 해부루왕 解夫婁王 (86 до н. е. 48 до н. е.)
  2. Кимва 금와왕 金蛙王 (48 до н. е. 7 до н. е.)
  3. Тесо 대소왕 臺素王 (7 до н. е. — 22 н. е.)

Конфедерація Кая

Конфедерація Кая (42532) складалася з декількох невеликих держав. Всі правителі Кая носили титул ван («король»).

Кимгван Кая

Список династії Кім Кимгвана Кая.

#Ім'яХангильХанччаПеріод правління
1Суро수로왕首露王(42—199)
2Кодин거등왕居登王(199—259)
3Мапхум마품왕麻品王(259—291)
4Коджіль거질미왕居叱彌王(291—346)
5Ісіпхум이시품왕伊尸品王(346—407)
6Чваджи좌지왕坐知王(407—421)
7Чхвіхий취희왕吹希王(421—451)
8Чильджи질지왕銍知王(451—492)
9Кйомджи겸지왕鉗知王(492—521)
10Кухйон구형왕仇衡王(521—532)

Текая

Тільки чотири із шістнадцяти королів Текая (42 562) відомі за ім'ям.

1. Король Іджинасі 이진아시왕, також відомий як Неджинджуджи 내진주지 або Нвєджильджуіль 뇌질주일
9. Король Інве 이뇌왕, нащадок Іджінасі у восьмому поколінні
16. Король Тосольджі 도설지왕
Невідомий номер: король Хаджі 하지왕

Пекче

Пекче (18 до н. е. 660 н. е.) був одним з Трьох корейських королівств. Храмове ім'я збігалося з звичайним ім'ям, крім особливо обумовлених випадків.

#Храмове ім'яХангильХанччаПеріод правлінняЗвичайне ім'яСпорідненістьПримітки
1Онджо온조왕溫祚王18 до н. е.-29 н. е.засновник династіїсин засновника Когурьо
2Тару다루왕多婁王29 77старший син Онджо
3Кіру기루왕己婁王77 128старший син Тару
4Керу개루왕蓋婁王128 166син Кіру
5Чхого초고왕肖古王166 214син Керутакож Сого (소고왕, 素古王)
6Кусу구수왕仇首王214 234старший син Чхоготакож Квесу (귀수왕, 貴須王)
7Сабан사반왕沙泮王234старший син Кусутакож Сай(사이왕, 沙伊王)
8Кой고이왕古爾王234 286другий син Сабанатакож Куй(구이군, 久爾君)
9Чхеккє책계왕責稽王286 298син Койтакож Чхонгє (청계왕, 靑稽王)
10Пунсо분서왕汾西王298 304старший син Чхеккє
11Пірю비류왕比流王304 344другий син Кусу
12Кє계왕契王344 346перший син Пунсо
13Кинчхого근초고왕近肖古王346 375другий син Пірютакож Чхого (초고왕, 肖古王) або Сокко (속고왕, 速古王)
14Кингусу근구수왕近仇首王375 384син Кинчхоготакож Квісу (귀수왕, 貴首王)
15Чхимрю침류왕枕流王384—385старший син Кинсугу
16Чинса진사왕辰斯王385 392молодший брат Чхимнютакож Пуйохві (부여휘, 扶餘暉)
17Асін아신왕阿莘王392 405двоюрідний брат Чинса; старший син Чхинмнютакож Ахва (아화왕, 阿華王)
18Чонджи전지왕腆支王405 420старший син Асінатакож Чикчи (직지왕, 直支王) або Чинджи (진지대왕, 眞支王)
19Куйсін구이신왕久爾辛王420 427старший син Чонджи
20Пію비유왕毗有王427 454старший син Куйсінатакож Йобі (여비, 餘毗)
21Керо개로왕蓋鹵王454 475Кйонса(경사, 慶司) або Кйон (경, 慶)старший син Піютакож Йогьон (여경, 餘慶)
22Мунджу문주왕文周王475 477Модо (모도, 牟都) або До (도, 都)син Керо
23Самгин삼근왕三斤王477 479Самгин(삼근, 三斤), Імголь (임걸, 壬乞) або Самголь (삼걸, 三乞)старший син Мунджутакож Мунгин (문근왕, 文斤王)
24Тонсон동성왕東城王479 501Моде (모대, 牟大) або Мамо (마모, 摩牟)двоюрідний брат Самгима
25Мурьон무령왕武寧王501 523Сама (사마, 斯麻 or 斯摩) або Юн (융, 隆)другий син Тонсонатакож Сама (사마왕, 斯麻王), До (도왕, 嶋王) або Хорьон (호령왕, 虎寧王)
26Сон성왕聖王523 554Мьон (명, 明)син Мурьонатакож Мьон (명왕, 明王) або Сонмьон (성명왕, 聖明王)
27Відок위덕왕威德王554 598Чхан (창, 昌)старший син Сонатакож Чхан (창왕, 昌王)
28Хе혜왕惠王598 599Кє (계, 季)молодший брат Відокатакож Хон (헌대왕, 獻王)
29Поп법왕法王599 600Сон (선, 宣) або Хьосун (효순, 孝順)старший син Хе
30Му무왕武王600 641Чан (장, 璋) або Содон (서동, 薯童)син Попатакож Муган (무강왕, 武康王) або Мугван (무광왕,武廣王)
31Ийджа의자왕義慈王641 660старший син Му
  • Джерело:

Когурьо

Когурьо (37 н. е. 668 н. е.) було одним з Трьох корейських королівств. Правителі Когурьо носили титул Тхеван (太王), який дослівно означає «найвеличніший з королів».

#Посмертне ім'я (諡號)Хангиль/ханччаПрижиттєве ім'яПеріод правління
Легендарна лінія
1Тонмьонсон동명성왕 東明聖王 Коджумон 고주몽 高朱蒙, Чхумо 추모 鄒牟, Санхе 상해 象解37 до н. е.-19 до н. е.
2Юрімьон유리명왕 琉璃明王 Юрі 유리 琉璃, Юри 유리 類利, Юрю 유류 孺留19 до н. е.-18 н. е.
3Темусін대무신왕 大武神王 Мухюль 무휼 無恤18-44
4Мінджун민중왕 閔中王 Хесекчу 해색주 解色朱44-48
5Мобон모본왕 慕本王 Хеу 해우 解憂, (Хе) Еру (해)애루 (解)愛婁48-53
Велика імператорська лінія
6Тхеджохо태조왕 太祖王 Кун 궁 宮, Осу 어수 於漱53-146
7Чхатхе차대왕 次大王 Сусон 수성 遂成146—165
8Сінтхе신대왕 新大王 Пекко 백고 伯固, Пекку 백구 伯句165—179
Лінія Хвандо-Кукне
9Когукчхон고국천왕 故國川王 Намму 남무 男武, Іїмо 이이모 伊夷謨179—197
10Сансан산상왕 山上王 Чону 정우 廷優, Вігун 위궁 位宮197—227
11Тончхон동천왕 東川王, 東襄王 Увіго 우위거 憂位居, Кьочхо 교체 郊彘227—248
12Чунчхон중천왕 中川王, 中襄王 Йонбуль 연불 然弗248—270
13Сочхон서천왕 西川王, 西襄王 Якро 약로 藥盧, Ягу 약우 若友270—292
14Понсан봉상왕 烽上王, 鴙葛王 Санбу 상부 相夫, Сапсіру 插矢婁292—300
15Мічхон미천왕 美川王, 好攘王 Ибуль 을불 乙弗, Убуль 우불 憂拂300—331
16Когугвон고국원왕 故國原王 Саю 사유 斯由, Ю 유 劉, Свє 쇠 釗331—371
17Сосурім소수림왕 小獸林王 Кубу 구부 丘夫371—384
18Когугян고국양왕 故國攘王 Ірьон 이련 伊連, Оджиджи 어지지 於只支384—391
19Квангетхо광개토호태왕 廣開土好太王 Тамдок 담덕 談德, Ан 안 安391—413
Пхен'янська лінія
20Чансу장수왕 長壽王 Корьон 거련 巨連, Корьон고련 高璉413—491
21Мунджамьон문자명왕 文咨明王 Наун 나운 羅雲, Коун 고운 高雲491—519
22Анжан안장왕 安藏王 Хинан 흥안 興安, Коан 고안 高安519—531
23Анвон안원왕 安原王 Пождон 보정 寶廷, Коджон 고정 高廷531—545
24Янвон양원태왕 陽原王, 陽崗上好王 Пхьонсон평성 平成545—559
25Пхьонвон평원왕 平原王 Янсон 양성 陽成, Тхан 탕 湯, Коян 고양 高陽559—590
26Йонянхо영양왕 嬰陽王, 평양왕 平陽王 Ковон 고원 高元, Тевон 대원 大元590—618
27Йонню영류왕 營留王 Коконму 고건무 高建武, Сон 성 成, Кому 고무 高武618—642
28Поджан보장왕 寶藏王 Коджан 고장 高藏, Поджан 보장 寶藏642—668

Примітки: імена і дати легендарної лінії відповідно до джерела Самгук Сагі. Вей шу (Історія династії Вей) приводить такі імена: 朱蒙 Чумон (Жумень), 閭達 Люйда, 始閭諧 Шилюйхе, 如栗 Жулі и 莫來 Молай. Імена цієї лінії в тому чи іншому вигляді з'явилися в V столітті, коли імператор Чансу звів своєму батьку пам'ятник, а Когурьо зав'язало контакти з Північною Вей. Підпис до пам'ятника дає такі імена: 鄒牟 Чхумо, 儒留 Юрю, и 大朱留 Теджурю. Зв'язок між цими іменами досі залишається неясним.

Сілла

Сілла (57 до н. е. — 935 н. е.) була одним з Трьох корейських королівств. У Сіллі правили сім'ї Пак, Сок і Ким. Правителі Сілли носили різні титули, включаючи Ісагим, Маріпкан, Ван, і Йован. Як і деякі королі Пекче, окремі представники династії брали титул імператора.

  1. Пак Хьоккосе 박 혁거세 (57 до н. е.-4 н. е.)
  2. Намхе Чхачхаун 남해 차차웅 (4-24)
  3. Юрі (24-57) 유리이사금 儒理尼師今 (королі від Юрі до Хирхе носили титул Ісагим, зі старокорейської — «правитель»).
  4. Тхархе 탈해이사금 脫解尼師今 (57-80)
  5. Пхаса 파사이사금 婆娑尼師今 (80-112)
  6. Чима 지마이사금 祗摩尼師今 (112-134)
  7. Ільсон 일성이사금 逸聖尼師今 (134-154)
  8. Адалла 아달라이사금 阿達羅尼師今 (154-184)
  9. Порхю 벌휴이사금 伐休尼師今 (184-196)
  10. Нехе 내해이사금 奈解尼師今 (196-230)
  11. Чобун 조분이사금 助賁尼師今 (230-247)
  12. Чхомхе 첨해이사금 沾解尼師今 (247-261)
  13. Мічху 미추이사금 味鄒尼師今 (262-284)
  14. Юрє 유례이사금 儒禮尼師今 (284-298)
  15. Кірім 기림이사금 基臨尼師今 (298-310)
  16. Хирхе 흘해이사금 訖解尼師今 (310-356)
  17. Немуль 내물이사금 奈勿尼師今 (356-402) (королі від Немуля до Соджі носили титул Маріпкан, зі старокорейської — «правитель»).
  18. Сільсон 실성이사금 實聖尼師今 (402-417)
  19. Нольджи 눌지마립간 訥祗馬立干 (417-458)
  20. Чабі 자비마립간 慈悲馬立干 (458-479)
  21. Соджи 소지마립간 炤智馬立干 (479-500)
  22. Чиджин 지증왕 智證王 (500-514) (Королі від Чиджина до Кьонсуна носили титул Ван («король»), виключаючи деяких, відмічених нижче окремо.
  23. Попхин Великий 법흥태왕 法興太王 (514-540) (Попхин носив титул Тхеван, «великий король»)
  24. Чинхин Великий 진흥태왕 眞興太王 (540-576) (Чинхин носив титул Тхеван, «великий король»)
  25. Чинджі 진지왕 眞智王 (576-579)
  26. Чинпхьон 진평왕 眞平王 (579-632)
  27. Сондок 선덕여왕 善德女王 (632-647) (Королеви Сондок і Чиндок носили титул Йован, «королева»)
  28. Чиндок 진덕여왕 眞德女王 (647-654)
  29. Муйоль 무열왕 武烈王 (654-661)
  30. Мунму 문무왕 文武王 (661-681)
  31. Сінмун 신문왕 神文王 (681-692)
  32. Хьосо 효소왕 孝昭王 (692-702)
  33. Сондок Великий 성덕왕 聖德王 (702-737)
  34. Хьосон 효성왕 孝成王 (737-742)
  35. Кьондок 경덕왕 景德王 (742-765)
  36. Хегон 혜공왕 惠恭王 (765-780)
  37. Сондок 선덕왕 宣德王 (780-785)
  38. Вонсон 원성왕 元聖王 (785-798)
  39. Сосон 소성왕 昭聖王 (798-800)
  40. Еджан 애장왕 哀莊王 (800-809)
  41. Хондок 헌덕왕 憲德王 (809826)
  42. Хиндок 흥덕왕 興德王 (826-836)
  43. Хийган 희강왕 僖康王 (836-838)
  44. Міне 민애왕 閔哀王 (838-839)
  45. Сінму 신무왕 神武王 (839)
  46. Мунсон 문성왕 文聖王 (839-857)
  47. Хонан 헌안왕 憲安王 (857-861)
  48. Кьонмун 경문왕 景文王 (861-875)
  49. Хонган 헌강왕 憲康王 (875-886)
  50. Чонган 정강왕 定康王 (886-887)
  51. Чинсон 진성여왕 眞聖女王 (887-897) (королева Чинсон носила титул Йован, «королева»)
  52. Хьогон 효공왕 孝恭王 (897-912)
  53. Сіндок 신덕왕 神德王 (913-917)
  54. Кьонмьон 경명왕 景明王 (917-924)
  55. Кьоне 경애왕 景哀王 (924-927)
  56. Кьонсун 경순왕 敬順王 (927-935)

Пархе

Пархе (669926) стало наступником Когурьо в північних землях Кореї, Манчжурії і нинішньої території Приморського краю Росії. Засновник назвав королівство Чин, оголосивши його наступником Когурьо, проте в історії залишилася назва Пархе (Бохай по-китайськи) після того, як з Китаєм були налагоджені постійні контакти. Правителі носили титул Хвандже(«імператор»), а їхні храмові імена, за рідкісним винятком, закінчувалися на -джо або -джон.

#Посмертне ім'я (諡號)Хангиль/ханччаПрижиттєве ім'яХангиль/ханччаПеріод правлінняНазва епохи (年號)
1Ко고왕 高王Теджойон대조영 大祚榮698719Чхонтхон 천통 天統
2Му무왕 武王Темує대무예 大武藝719—737Інан 인안 仁安
3Мун-ван문왕 文王Техинму대흥무 大欽茂737—793Техин 대흥 大興 (Порьок 보력 寶曆 774-?)
4Фє폐왕 廢王Тевон대원의 大元義793немає
5Сон성왕 成王Техвайо대화여 大華與793—794Чунхин 중흥 中興
6Кан강왕 康王Тесиннін대승린 大嵩璘794—809Чонрьок 정력 正曆
7Чон정왕 定王Тевоню대원유 大元瑜809—812Йондок 영덕 永德
8Хий희왕 僖王Теоний대언의 大言義812—817?Чуджак 주작 朱雀
9Кан간왕 簡王Темьончхун대명충 大明忠817?-818?Тхесі 태시 太始
10Сон선왕 宣王Теїнсу대인수 大仁秀818?-830Конхин 건흥 建興
11 ?Тейджин대이진 大彝震830—857Хамхва 함화 咸和
12 ?Тегонхван대건황 大虔晃857—871Конхван 虔晃 건황
13Кьон경왕 景王Техьонсок대현석 大玄錫871—895
14 ?Тевігє대위계 大瑋瑎895—906?
15Е애왕 哀王Теїнсон대인선 大諲譔906?-926

Корьо

Корьо (918—1392) управлялось династією Ван. Перший король мав храмове ім'я Тхеджо, яке означає «великий засновник». Цим іменем називались перші королі Корьо і Чосон, оскільки вони були засновниками династій Ван та І (Лі) відповідно.

Двадцять три перших королі в наступному списку (до Вонджона) мали храмові імена, що закінчувалися на джон. Починаючи з Чхунньоля (двадцять п'ятого короля), всі інші королі Корьо мали титул Ван («король»). Назви епох вказані в дужках.

  1. Тхеджо 태조 (918-943)
  2. Хеджон 혜종 (943-945)
  3. Чонджон 정종 (945-949)
  4. Кванджон 광종 (949-975)
  5. Кьонджон 경종 (975-981)
  6. Сонджон 성종 (981-997)
  7. Мокчон 목종 (997-1009)
  8. Хьонджон 현종 (1009-1031)
  9. Токчон 덕종 (1031-1034)
  10. Чонджон 정종 (1034-1046)
  11. Мунджон 문종 (1046-1083)
  12. Сунджон 순종 (1083)
  13. Сонджон 선종 (1083-1094)
  14. Хонджон 헌종 (1094-1095)
  15. Сукчон 숙종 (1095-1105)
  16. Єджон 예종 (1105-1122)
  17. Інджон 인종 (1122-1146)
  18. Ийджон 의종 (1146-1170)
  19. Мьонджон 명종 (1170-1197)
  20. Сінджон 신종 (1197-1204)
  21. Хийджон 희종 (1204-1211)
  22. Канджон 강종 (1211-1213)
  23. Коджон 고종 (1213-1259)
  24. Вонджон 원종 (1259-1274)
  25. Чхунньоль 충렬왕 (1274-1308) (Чхунньоль став першим в Корйо правителем, що носив титул Ван, «король»)
  26. Чхунсон 충선왕 (1308-1313)
  27. Чхунсук 충숙왕 (1313-1330; 13321339)
  28. Чхунгє 충계왕 (1330—1332; 1339-1344)
  29. Чхунмок 충목왕 (1344-1348)
  30. Чхунджон 충정왕 (1348-1351)
  31. Конмин 공민왕 (1351-1374)
  32. У 우왕 (1374-1388)
  33. Чхан 창왕 (1388-1389)
  34. Конян 공양왕 (1389-1392)

Чосон

Чосон (1391—1897) стала правонаступником Коре. У 1897, коли Чосон стала Корейською імперією, деякі з королів Чосон були посмертно зведені в ранг імператорів. Монархи Чосон мали храмове ім'я, що закінчується на джо або джон. Джо давалося першим королям або імператорам нової лінії всередині династії, іншим давалося ім'я, що закінчується на джон. Два королі, Йонсан-гун і Кванхегун, були позбавлені своїх храмових імен після закінчення правління. Кожен монарх мав своє посмертне ім'я, що включає титул ван(«король»),хвандже(«імператор»),теван(«великий король») або тедже («великий імператор»).

  1. Тхеджо 태조 (13921398)
  2. Чонджон 정종 (1398-1400)
  3. Тхеджон 태종 (1400-1418)
  4. Седжон 세종 (1418-1450)
  5. Мунджон 문종 (1450-1452)
  6. Танджон 단종 (1452-1455)
  7. Седжо 세조 (1455-1468)
  8. Єджон 예종 (1468-1469)
  9. Сонджон 성종 (1469-1494)
  10. Йонсан-гун 연산군 (1494-1506)
  11. Чунджон 중종 (1506-1544)
  12. Інджон 인종 (1544-1545)
  13. Мьонджон 명종 (1545-1567)
  14. Сонджо 선조 (1567-1608)
  15. Кванхегун 광해군 (1608-1623)
  16. Інджо 인조 (1623-1649)
  17. Хьоджон 효종 (1649-1659)
  18. Хьонджон 현종 (1659-1674)
  19. Сукчон 숙종 (1674-1720)
  20. Кьонджон 경종 (1720-1724)
  21. Йонджо 영조 (1724-1776)
  22. Чонджо 정조 (1776-1800)
  23. Сунджо 순조 (1800-1834)
  24. Хонджон 헌종 (1834-1849)
  25. Чхольджон 철종 (1849-1864)
  26. Коджон 고종 (1864-1907)
  27. Сунджон 순종 (1907-1910)

Корейська імперія

Корейська імперія (18971910) була створена під ознаменування закінчення періоду китаїзації. Офіційно імператорів було називати їх згідно з назвами відповідних епох, але на практиці частіше використовувалися їхні храмові імена.

Посмертне ім'я (諡號)Прижиттєве ім'яПеріод правлінняНазва епохи
Коджон (Кванму) 고종І (Лі) Мьонбок 이명복1864-1907Кванму 광무 光武
Сунджон (Юнхи) 순종І (Лі) Чхок 이척1907-1910Юнхи 융희 隆熙

Колоніальний період

Сунджон

1910 року Корея була анексована Японією. Останній імператор Кореї Сунджон був понижений в ранзі до короля. Він помер 1926 року в палаці Чхандоккун (японська назва — Седокукю). З його смертю династія Лі припинила своє існування.

Імператор Японії

Оскільки Корея увійшла до складу Японської імперії, правителем Кореї у 1910—1945 роках був імператор Японії.

Посмертне ім'яПрижиттєве ім'яПеріод правлінняНазва епохи
Мейдзі 明治Муцухіто 嘉仁(1868-) 1910-1912Мейдзі 明治
Тайсьо 大正Йосіхіто 嘉仁1912-1926Тайсьо 大正
Сьова 昭和Хірохіто 裕仁1926-1945 (-1989)Сьова 昭和

Теперішня ситуація

Після капітуляції Японії в Другій світовій війні Корея отримала незалежність. У 1948 році на Корейському півострові було створено дві республіки: Республіку Корею та Корейську Народно-Демократичну Республіку. Питання про повернення роду Лі на престол не розглядалося. Втім, деякі його представники проходили обряд коронації. Сьогодні самопроголошеною «імператрицею Кореї» є Лі Хевон (이해원), але її претензії на престол не підтримуються істотною частиною південнокорейського суспільства.

Див. також

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.