П'ятигорський Олександр Мойсейович

Олександр Мойсейович П'ятигорський (рос. Александр Моисеевич Пятигорский; 30 січня 1929, Москва — 25 жовтня 2009, Лондон) — російський і англійський філософ, філолог, перекладач і письменник. Один із засновників Тартусько-московської семіотичної школи.

П'ятигорський Олександр Мойсейович
Народився	30 січня 1929(1929-01-30)[1] Москва, СРСР
Помер	25 жовтня 2009(2009-10-25)[2][1] (80 років) Лондон, Велика Британія
Країна	СРСР  Росія[3]  Велика Британія
Діяльність	мовознавець, філософ
Alma mater	філософський факультет МДУd
Науковий ступінь	кандидат філологічних наук
Науковий керівник	Рерих, Юрий Николаевич
Знання мов	тамільська, англійська, французька, санскрит, німецька, Палі, італійська і російська[4]
Заклад	Інститут сходознавства РАНd, Школа східних і африканських досліджень Лондонського університетуd і Московський державний університет імені М. В. Ломоносова
Нагороди	Премія Андрія Бєлогоd
Медіафайли у Вікісховищі

Олександр П'ятигорський народився в 1929 році в Москві. У 1951 році закінчив філософський факультет Московського університету і виїхав працювати вчителем історії середньої сталінградської школи, куди отримав напрям його батько. З 1956 почав працювати в інституті сходознавства, де з 1957 року його начальником стає Ю. М. Реріх. У 1960 виходить перша книга П'ятигорського (у співавторстві). У 1962 році захистив в інституті сходознавства кандидатську дисертацію на тему «З історії середньовічної тамільської літератури». У 1963 на запрошення Ю. М. Лотмана брав участь в дослідженнях з семіотики, що проводилися в Тартуському університеті. Займався правозахисною діяльністю. У 1973 році емігрував з СРСР.

З 1974 року жив у Великій Британії і став професором Лондонського університету.

Крім філософії, П'ятигорський активно займався літературою і філологією. Серед найвідоміших творів П'ятигорського — романи «Філософія одного провулка» і «Пригадаєш дивну людину». За останній роман П'ятигорський був удостоєний премії Андрія Бєлого.