П'єрр Філіпп Томір

Він стає учнем і помічником П'єрра Гутьєра. Через деякий час він стає самостійним майстром і у 1776 р. відкриває власну крамницю. Майстерність зростала і він стає відомим майстром-бронзовщиком. Саме Томір зробив додатки з бронзи до ваз з порцеляни, що випустила Севрська порцелянова мануфактура. Їх визнали видатним твором і нині їх розділили між собою музейні збірки палаццо Пітті та Лувр в Парижі.

Негритянка. Погруддя в музеї Ніссім де Камондо, Париж.

Багаторічним клієнтом Томіра був багатій М. Демідов, російський аристократ, що жив в Італії і в Парижі. Помешкання Демідова було поряд з магазином Томіра на вулиці Тетбу в Парижі. Демідов купував і замовляв речі, частку яких відправляв в Російську імперію. Так пройшло знайомство російських багатіїв з творами видатного французького майстра декоративно-ужиткового мистецтва.

Саме для М. Демідова Томір створив вази, фанеровані шматочками малахіту і ручками у вигляді фігур Слави ( нині — Метрополітен-музей, Нью-Йорк ).

Аби полегшити вельможним замови, майстер випустив з друку «Альбом зразків П.Ф. Томіра». Майстерня виробляла як унікальні речі, так і повторювала з варіантами найвдаліші зразки. Кількість працівників у майстерні Томіра досягала 600 осіб і наблизилась до рівня унікального виробництва.

На твори скульптора звернув увагу відомий мебляр — Анрі Різенер, що першим почав використовувати золочену бронзу тонкого малюнку. Все це призвело до співпраці з уславленим бронзощиком Томіром.

Томір працював в стилістиці класицизму, який офіційно підтримували королівські родини Європи,тому серед клієнтів Томіра Катерина II та її син Павло, що купував вироби золоченої бронзи для Михайлівського замку.

Серед французьких замовників Томіра — Наполеон і нова хвиля наполеонівських вельмож. Твори Томіра набули рис ампіру і довгий час визначали найкращі твори в ужитковому мистецтві цього холодного, елегантного стилю.

у 1823 р. Томір передав керівництво майстернею своїм родичам, але ті продовжили користуваися його порадами. Слава творів Томіра була такою, що їх копіювала як сама паризька майстерня, так і інші митці.