П'єр Мартен
П'єр-Емі́ль Марте́н (фр. Pierre-Émile Martin; 18 серпня 1824, Бурж, Франція, — 25(?) травня 1915, Фуршамбо, Франція) — французький металург.
П'єр-Еміль Мартен | |
---|---|
фр. Pierre-Émile Martin | |
| |
Ім'я при народженні | фр. Pierre Blaise Martin[1] |
Народився |
18 серпня 1824 Бурж, департамент Шер |
Помер |
21 травня 1915 (90 років) Фуршамбо, департамент Н'євр |
Країна | Франція |
Діяльність | металургія |
Відомий завдяки | винайшов мартенівську піч |
Alma mater | Гірнича школа Парижа |
Знання мов | французька |
Членство | Спілка залізничних шляхівd |
Посада | Mayor of Sireuild |
Батько | Еміль Мартен (фр. Émile Martin) |
Мати | Констанція Дюфо (фр. Constance Dufaud) |
Брати, сестри | Constance Martind |
Нагороди | |
Після закінчення Гірничої школи працював на металургійному заводі свого батька в місті Фуршамбо. У 1854—1883 роках був директором металургійного заводу в Сірей. У 1864 році запропонував спосіб отримання литої сталі в регенеративних полуменевих печах, які отримали назву мартенівських. Мартенівський процес широко використовували у металургії з 1870-х років до кінця ХХ століття.
Примітки
- база даних Léonore — ministère de la Culture.
Джерела
Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.