П'єр Паоло Б'янкі
П'єр Па́оло Б'я́нкі (італ. Pier Paolo Bianchi; народився 11 березня 1952, Ріміні, Італія) — італійський мотогонщик, триразовий чемпіон світу з шосейно-кільцевих мотогонок MotoGP в класі 125сс (1976, 1977, 1980).
П'єр Паоло Б'янкі італ. Pier Paolo Bianchi | ||||
---|---|---|---|---|
Загальна інформація | ||||
Національність | італієць | |||
Громадянство | Італія | |||
Народження |
11 березня 1952 (69 років) Ріміні, Італія | |||
Спорт | ||||
Вид спорту | мотоспорт | |||
Дисципліна | MotoGP: 80сс, 125сс | |||
Участь і здобутки | ||||
|
Біографія
П'єр Па́оло Б'я́нкі дебютував у чемпіонаті світу з шосейно-кільцевих мотоперегонів MotoGP в 1973 році, взявши участь у гонці класу 125сс на Гран-Прі Італії на Yamaha, посівши у ній п'яте місце. В наступному сезоні він по wild-card знову взяв участь у Гран-Прі Італії, цього разу на мотоциклі Minarelli, і посів там третє місце. Цей успіх дозволив П'єру Паоло в наступному сезоні стати повноцінним гонщиком у MotoGP, представляючи в класі 125сс команду Morbidelli. У першому ж повному сезоні Б'янкі у семи гонках, в яких стартував, шість разів фінішував на подіумі, і посів у загальному заліку друге місце, пропустивши Паоло Пілері.
В наступному сезоні 1976 року П'єр Паоло виграв свій перший титул чемпіона світу в класі 125сс після того, як виграв сім Гран-Прі, випередивши в загальному заліку на 23 очка іспанця Анхеля Ньєто. У 1977 році він знову здобув титул чемпіона, здобувши сім перемог, два других місця і 131 очко в загальному заліку.
У 1978 році він повернувся до Minarelli, з якою виграв чотири гонки, отримавши в підсумку третє місце в загальному заліку класу 125сс. Ще гірші результати були у сезоні 1979 року, коли найкращим результатом Б'янкі було третє місце на Гран-Прі Швеції, а у загальному заліку він посів десяте місце. У 1980 році він вирішив перейти до MBA, з якою втретє у своїй кар'єрі став чемпіоном світу.
Після цього тріумфу у кар'єрі П'єра Паоло почався період експериментів, коли він з року в рік змінював команди: Sanvenero, Rieju, Cagiva, Seel. У 1984 та 1986 роках Б'янкі навіть брав участь у змаганнях класу 80сс. І, хоча у нього і траплялися перемоги на етапах Гран-Прі, проте для ще однієї перемоги у чемпіонаті їх виявилось замало: найкращим результатом було 2-е місце у 1985 році.
У 2003 році президент Італії Чампі нагородив П'єра Паоло Б'янчі почесною відзнакою «Кавалер ордена за заслуги перед Італійською Республікою», що паставило його в один ряд із такими видатними італійськими чемпіонами, як Джакомо Агостіні, Бруно Руффо, Еугеніо Лаззаріні та Карло Уббіалі.
Статистика виступів
У розрізі сезонів
Система нарахування очок, що діяла у період 1969 —1987 років:
Місце | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 |
Очки | 15 | 12 | 10 | 8 | 6 | 5 | 4 | 3 | 2 | 1 |
Система нарахування очок, що діяла у період 1988 —1992 років:
Місце | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 |
Очки | 20 | 17 | 15 | 13 | 11 | 10 | 9 | 8 | 7 | 6 | 5 | 4 | 3 | 2 | 1 |
Сезон | Клас | Мотоцикл | Гонки | Пер | Под | ПП | Очки | Місце |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|
1973 | 125cc | Yamaha | 1 | 0 | 0 | 0 | 6 | 22 |
1974 | 125cc | Minarelli | 1 | 0 | 1 | 0 | 10 | 17 |
1975 | 125cc | Morbidelli | 7 | 0 | 6 | 4 | 72 | 2 |
1976 | 125cc | Morbidelli | 7 | 7 | 7 | 6 | 90 | 1 |
1977 | 125cc | Morbidelli | 10 | 7 | 9 | 8 | 131 | 1 |
1978 | 125cc | Minarelli | 5 | 4 | 5 | 3 | 70 | 3 |
1979 | 125cc | Minarelli | 4 | 1 | 2 | 0 | 35 | 10 |
1980 | 125cc | MBA | 9 | 2 | 5 | 3 | 90 | 1 |
1981 | 125cc | MBA | 9 | 0 | 6 | 5 | 84 | 3 |
1982 | 125cc | Sanvenero | 6 | 0 | 5 | 1 | 59 | 4 |
1983 | 125cc | Sanvenero | 10 | 0 | 3 | 1 | 40 | 8 |
1984 | 80cc | Rieju | 8 | 2 | 3 | 0 | 68 | 3 |
125cc | MBA | 1 | 0 | 0 | 0 | 0 | — | |
1985 | 125cc | MBA | 10 | 3 | 6 | 1 | 99 | 2 |
1986 | 80cc | Seel | 7 | 1 | 2 | 0 | 44 | 8 |
125cc | Seel Elit | 10 | 0 | 0 | 0 | 34 | 8 | |
1987 | 125cc | MBA | 11 | 0 | 1 | 0 | 43 | 7 |
1988 | 125cc | Cagiva | 10 | 0 | 0 | 0 | 24 | 19 |
1989 | 125cc | Seel | 1 | 0 | 0 | 0 | 0 | — |
Всього | 127 | 27 | 61 | 32 | 999 |