П'ї (царство)

Царство П'ї (бірм. ဒုတိယ သရေခေတ္တရာ နေပြည်တော်) — королівство, яке існувало протягом шести десятиліть, з 1482 по 1542 рік, на території сучасної центральної М'янми.

Історія М'янми
Найдавніша історія (11 000–200 до н. е.) П'ю (200 до н. е. — 1050 н. е.) Монські царства (825?—1057) Араканські царства (788?—1406)
Династія Паган (849–1297) Період ворогуючих царств Верхня Бірма (1297–1555) М'їнсайн і Пінья (1297–1364) Сікайн (1315–1364) Ава (1364–1555) П'ї (1482–1542) Раманья (1287–1539, 1550–1552) Шанські князівства (1215–1563) Аракан (1429–1785) Таунгу (1510–1752) Відроджене Хантаваді (1740–1757) Конбаун (1752–1885)
Британська Бірма (1824–1948) Англо-бірманські війни (1824–1885) Націоналістичний рух (1900–1948) Японська окупація (1942–1945)
Сучасність (з 1948) Союз Бірма (1948–1962) Переворот 1962 року Соціалістична республіка (1962–1988) Повстання 8888 Союз М'янми (1988–2010) Політичні реформи (2011–2012) Військовий переворот 2021 року
Список столиць • Бірманські хроніки Військова історія

Це невелика держава, веде свій початок з міста П'ї, була одною з безлічі дрібних державних утворень, які відокремилися в кінці XV століття від імперії Ава, що розвалювалася. У період 1520-х років П'ї було союзником конфедерації Шанських князівств, здійснюючи разом з ним набіги на територію Ави. Після остаточного падіння Ави під ударами військ шанської конфедерації в 1527 році П'ї незабаром, в 1532 році, сама стала залежною від шанів державою. У 1530-х роках П'ї виявилася втягнутою у війну між державами Таунгу і Хантаваді (1534—1541)[1]. Незважаючи на військову допомогу від шанської конфедерації і царства М'яу-У, в 1542 році ця маленька держава була захоплена військами Таунгу[2].