Рабська династія
Рабська, Гулямська або Мамлюкська династія (урду غلام خاندان, гінді ग़ुलाम ख़ानदान) — тюркська династія, заснована Кутб ад-Діном Айбеком, перша з династій, що правили Делійським султанатом, владу в якому вона утримувала з 1206 по 1290[1][2]. Айбек служив командувачем армії Ґуридів з 1192 по 1206 роки, протягом цього часу він провів низку атак на Індо-Гангську рівнину та встановив контроль над великою територією[2]. Після вбивства свого патрона він сам отримав владу над царством[1], яким керував з нової столиці, Делі. Однак його влада була недовгою, у 1210 році його змінив його син Арам Шах, сам убитий своїм зведеним братом Ілтутмишем в 1211 році.
| Рабська династія | |
| Дата створення / заснування | 1206 |
|---|---|
| Засновник | Кутб ад-Дін Айбек |
| Держава |
 Делійський султанат |
| Столиця | Делі |
| Форма правління | Султан |
| Час/дата припинення існування | 1290 |
 | |
 Рабська династія у Вікісховищі | |
До 1229 року султанат встановив дипломатичні відносини з Аббасидським халіфатом та зумів захиститися від нападів Чингізхана і його нащадків[2]. Після смерті Ілтутмиша султанатом правила низка слабших правителів, а його частини отримали значну автономію[2][1]. На деякий час Гійяс-уд-діну Балбану вдалося відродити міць династії, проте після його смерті почався остаточний занепад. У 1290 році влада у султанаті перейшла до династії Хілджі, коли Джалал-уд-дін Фіруз Хілджі скинув останнього султана Рабської династії, Муїз-уд-діна Кейкабада[2].