Тюрки
Тю́рки — етнічно-мовна спільність, що сформувалась на євразійських степах.
Із VI століття область у середній течії Сирдар'ї і річки Чу почала іменуватися Туркестаном. Згодом, після російського захоплення Центральної Азії, ця назва була поширена на весь регіон. З середини I тисячоліття н. е. тюрки проникли в Закавказзя (азербайджанці), а з початку II тисячоліття н. е. на береги Середземного моря (тюрки-сельджуки, турки-османи, мамелюки), а також заселили Східний Сибір (якути, долгани).
Стародавні тюрки
Сучасні тюрки
Розселення тюркських народів у світі на початок 21 століття.
- ЗАХІДНІ ТЮРКИ
- Булгарська підгрупа
- Кипчацька (північно-західна) підгрупа
- Кипчацько-булгарські народи
- Кипчацько-половецькі (кипчацько-огузькі) народи
- Кипчацько-ногайські народи
- Кипчацько-булгарські народи
- Карлуцька (південно-східна) підгрупа
- Огузька (південно-західна) підгрупа
- Огузо-булгарські народи
- Балканські тюрки
- Огузо-сельджуцькі народи
- Кіпрські турки
- Сирійські турки (Туркомани)
- Огузо-туркменські народи
- Хорасанські тюрки (Каджари, Теймурташі, Гударі і ін.)
- Хамсе (ейналу, бахарлу, нафар)
- Огузо-булгарські народи
- Булгарська підгрупа
- СХІДНІ ТЮРКИ
- Киргизо-кипчацька підгрупа
- Алтайські татари
- Уйгурська підгрупа
- Киргизо-кипчацька підгрупа
Примітки:
- Кримські татари мають змішане огузо-кипчацьке походження. Деякі субетноси відносяться до огузької групи, а деякі до кипчацької.
- Кримські караїми — тюркомовний етнос, що сповідує особливу форму юдаїзму, — караїмізм. За однією з версій, є нащадками хозар, що прийняли юдейську релігію за часів правління кагана Обадії I Хозарським каганатом. Говорять на караїмській мові, близькій до кримськотатарської.
- Уруми — тюркизовані чорноморські греки, що говорять на діалекті кримськотатарської мови.
- Алтайці мають змішане киргизо-уйгурське походження. Північні алтайці відносяться до уйгурської групи, а південні — до киргизо-кипчацької.
- Кримчаки — тюркизовані кримські євреї. Говорять на кримчацькій мові, яка близька до кримсько-татарської. На відміну від караїмів, є раббанитами, тобто сповідають ортодоксальний юдаїзм, також як караїми припускають своє етнічне походження від тюркського населення хозарів, що прийняли юдаїзм.
- Класифікація є вельми умовною, запропонований ряд альтернативних класифікацій. Проблема в тому, що між тюркськими народами різних гілок нерідко спостерігалася мовна конвергенція в процесі їх співіснування на сусідніх територіях. Зокрема, казахська і киргизька мови, віднесені в даній класифікації до різних гілок, в наш час[коли?] вельми близькі лексично і граматично.
Сучасні тюркські держави
- Азербайджан
- Казахстан
- Киргизстан
- Туркменістан
- Турецька Республіка Північного Кіпру
- Туреччина
- Узбекистан
- Сіньцзян-Уйгурський автономний район
- Монголія
Сучасність
- Azerbaijani girls in traditional dress.
- Young and old Gagauz people.
- Uzbek children in Samarkand.
- Turkish women playing backgammon.
- U.S. Secretary of State Hillary Clinton visits Tatarstan.
- Bashkir boys in national dress.
- Uyghur man of Yarkand.
- Two Uyghur elders from Turpan.
- A female Chuvash dancer in traditional dress.
- Tatar woman in the 18th century.
- Karachay patriarchs in the 19th century
- Uyghur farmer, Xinjiang.
- Altay man in national suit on horse
- Kazakh family inside a Yurt
Див. також
Література
- Гумилев Л. Н. Древние тюрки (Стародавні тюрки).
- Гумилев Л. Н. История народа хунну (Історія народу хунну).
- Аджи М. Европа. Тюрки. Великая Степь (Європа. Тюрки. Великий Степ).
- Аджи М. Тюрки и мир: сокровенная история (Тюрки і світ: сокровенна історія).
- Шаміль Мінгазов. Доісторичні тюрки
- Рафаель Безертінов. Давньотюркський світогляд «Тенгріанство»
- Рафаель Безертінов. Тюрко-татарські імена
- Давньотюркський словник
Посилання
- Тюрки // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1966. — Т. 8, кн. XV : Літери Ст — Уц. — С. 1943. — 1000 екз.
- Тюрки // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — ISBN 966-569-013-2.
- Тюркські народи // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Бібліотека класичної тюркської поезії
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.