Равликоїд великоокий

Равликоїд великоокий (Aplopeltura boa) — неотруйна змія, єдиний вид роду Aplopeltura. Інша назва «ремінеподібна змія».

?
Равликоїд великоокий

Равликоїд великоокий
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Metazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Підтип: Черепні (Craniata)
Інфратип: Хребетні (Vertebrata)
Клас: Плазуни (Reptilia)
Ряд: Лускаті (Squamata)
Підряд: Serpentes
Родина: Pareatidae
Рід: Aplopeltura
Duméril, 1853
Вид: Равликоїд великоокий
Aplopeltura boa
Boie, 1828
Синоніми
Amblycephalus boa
Dipsas boa
Haplopeltura boa
Посилання
Вікісховище: Aplopeltura boa
Віківиди: Aplopeltura boa
МСОП: 176342

Опис

Загальна довжина досягає 80 см. Тулуб дуже тонкий, стиснутий з боків. Хвіст довгий, який становить до третини загальної довжини. Голова непропорційно велика, незграбна з дуже коротким, вертикально зрізаним носовим відділом. Очі великі з округлою зіницею. Забарвлення яскраво-коричневе або зеленувато—буре з темними розводами по спині. З боків тягнеться рядок білих плям неправильної форми з розмитими межами. Білі області також є на боках голови. Від очей униз йде темна смуга.

Спосіб життя

Полюбляє рівнинні тропічні ліси, дотримуючись нижнього чагарникового ярусу. Більшу частину життя проводить на деревах. Харчується молюсками, в першу чергу равликами, зрідка ящірками. Схопивши м'яке тіло молюска гакоподібними зубами нижньої щелепи, зазвичай тримає його у повітрі, поступово звільняючи від раковини.

При небезпеці змія витягує та напружує передню частину тулуба, стаючи невідмінною від гілки, вкритої наростами лишайників або грибків.

Це яйцекладна змія. Самка відкладає до 10 яєць.

Розповсюдження

Мешкає у М'янмі, Таїланді, Малайзії, на Філіппінах, на островах Ява, Суматра, Калімантан (Індонезія).

Джерела

  • Grossmann,W. & Tillack,F. 2001. Bemerkungen zur Herpetofauna des Khao Lak, Phang Nga, thailändische Halbinsel. Teil II: Reptilia: Serpentes; Testudines; Diskussion. Sauria 23 (1): 25-40
  • Словник-довідник із зоології. – К., 2002.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.