Раду Нунвайллер
Раду Нунвайллер (рум. Radu Nunweiller, нар. 16 листопада 1944, Бухарест) — румунський футболіст, що грав на позиції півзахисника. По завершенні ігрової кар'єри — тренер.
Раду Нунвайллер | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Раду Нунвайллер у 1970 році | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Особисті дані | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Народження | 16 листопада 1944 (77 років) | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Бухарест, Румунія | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Зріст | 180 см | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Вага | 76 кг | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Громадянство | Швейцарія Румунія | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Позиція | півзахисник | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Юнацькі клуби | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
1957-1962 | «Танарул Динамовіч» | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Професіональні клуби* | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Національна збірна | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Тренерська діяльність** | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Звання, нагороди | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Нагороди |
Орден «Meritul Sportiv»d | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
* Ігри та голи за професіональні клуби | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
** Тільки на посаді головного тренера. |
Виступав, зокрема, за клуб «Динамо» (Бухарест), з яким став п'ятиразовим чемпіоном Румунії та дворазовим володарем Кубка Румунії, а також національну збірну Румунії, у складі якої був учасником чемпіонату світу 1970 року.
Клубна кар'єра
Народився 16 листопада 1944 року в місті Бухарест. Вихованець футбольної школи клубу «Танарул Динамовіч». Влітку 1962 року в Румунії був проведений експеримент, до вищого дивізіону країни на сезон 1962/63 напряму заявили команду «Вііторул» (Бухарест), яку склали гравці юнацької збірної Румунії, що виграли юнацький чемпіонат Європи 1962 року. До цієї команди потрапив і Нунвайллер. 21 жовтня 1962 року він дебютував у вищій румунській лізі в матчі проти «Стяуа»[1]. Це був його єдиний матч у Лізі за «Вііторул», оскільки вже взимку експеримент визнали невдалим і команду розформували.
Влітку 1963 року Нунвайллер перебрався в «Динамо» (Бухарест) і в першому ж сезоні 1963/64 виграв з командою Національний чемпіонат і Кубок Румунії, хоча основним гравцем у тому сезоні не був, зігравши лише 5 ігор чемпіонату. З наступного сезону Нунвайллер став стабільно виходити на поле і в наступні роки ще чотири рази вигравав з командою чемпіонство (1964/65, 1970/71, 1972/73 і 1974/75), а сезоні 1967/68 він виграв свій другий кубок Румунії. Загалом Раду відіграв за бухарестську команду тринадцять сезонів своєї ігрової кар'єри.
Влітку 1976 року Нунвайллер покинув «Динам» і перейшов в «Корвінул». У 1979 році він впав з ним у Другу лігу і після цього прийняв рішення завершити кар'єру. Всього у вищій румунській футбольній лізі він зіграв 333 матчі, забивши 40 голів[1].
Виступи за збірну
21 вересня 1966 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Румунії в товариській грі проти НДР (0:2)[1].
У складі збірної був учасником чемпіонату світу 1970 року у Мексиці, на якому він провів усі три матчі — проти Англії, Чехословаччини та Бразилії, але команда не подолала груповий етап[1].
Загалом протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 10 років, провів у її формі 42 матчі, забивши 2 голи[2].
Кар'єра тренера
Після закінчення кар'єри футболіста Нунвайллер разом з сім'єю емігрував до Швейцарії, громадянство якої прийняв. Там Раду і розпочав тренерську кар'єру, 1981 року очоливши тренерський штаб клубу «Мартіньї».
1984 року став головним тренером команди «Лозанна». Тренував швейцарську команду три роки, після чого протягом 1998—1998 років знову очолював тренерський штаб «Мартіньї». Надалі тренував невеликі швейцарські клуби «Етуаль Каруж», «Шенуа» та «Лозанну», а також входив до тренерського штабу клубу «Серветт».
На початку 2003 року Нанвайлер повернувся до Румунії та очолив клуб УТА (Арад) із завданням зберегти команді прописку у Дивізіоні А, але був звільнений вже через три місяці, 17 квітня 2003 року. Після цього Нунвайллер повернувся до Швейцарії де очолив «Івердон Спорт», з яким вийшов у Суперлігу, але був звільнений 22 серпня 2005 року після того, як «Івердон» взяв лише одне очко у шести іграх нового чемпіонату.
У сезоні 2009/10 він був помічником тренера в «Ксамаксі» у штабі П'єра-Андре Шурманна, після чого сам недовго був головним тренером команди.
Титули і досягнення
Особисте життя
Раду Нунвайллер походить з сім'ї, що складається з шести братів, старший з яких, Константін, був гравцем в водне поло, а інші п'ятеро: Думітру, Іон, Ліке, Віктор і Едуард були футболістами, кожен з яких пройшов хоча б один етап у своїй кар'єрі в «Динамо» (Бухарест). Вони стали причиною того, чому клуб отримав прізвисько «червоні пси»[3][4]. Щоб уникнути плутанини зі своїми братами, Раду заносився до протоколів румунською спортивною пресою як Нунвайллер VI.
У березні 2008 року він був нагороджений орденом «За заслуги в спорті» третього класу «в знак вдячності за його участь у фінальному турнірі чемпіонату світу 1970 року в Мексиці і за іншу діяльність»[5][6].
Примітки
- Radu NUNWEILLER VI. www.romaniansoccer.ro. Процитовано 31 грудня 2020.
- Radu Nunweiller VI - International Appearances. The Rec.Sport.Soccer Statistics Foundation.
- Fata primului "câine roșu", cele mai frumoase povești despre Lică Nunweiller și un îndemn pentru ultima etapă: "Tata v-ar fi zis să fiți Un suflet!" [The girl of the first "red dog", the most beautiful stories about Lica Nunweiller, and an exhortation for the last stage: "Dad would have said be A Soul!"] (Romanian). premium.gsp.ro. Процитовано 4 жовтня 2017.
- Destinul fratilor Nunweiller, cei care au dat numele de "cainii-rosii". "Nevestele ne-au indepartat" [The Destiny of the Nunweiller Brothers, who gave the name of "Red Dogs". "The wives separated us"] (Romanian). cancan.ro. Процитовано 4 жовтня 2017.
- DECRET privind conferirea Ordinului și Medaliei Meritul Sportiv. Monitorul Oficial al României Nr. 241. 28.03.2008. с. 3. Процитовано 26.08.2016.
- Decorarea unor personalități ale fotbalului românesc. Administrația Prezidențială. 25.03.2008. Процитовано 26.08.2016.
Посилання
- Раду Нунвайллер на сайті ФІФА (англ.)
- Раду Нунвайллер на сайті УЄФА (англ.) (фр.) (нім.) (рос.) (італ.) (ісп.) (порт.)
- Раду Нунвайллер на сайті transfermarkt.com (англ.) (нім.) (італ.) (ісп.) (порт.) (пол.) (нід.)
- Раду Нунвайллер на сайті National-Football-Teams.com (англ.)
- Раду Нунвайллер на сайті worldfootball.net (англ.) (нім.) (фр.) (ісп.) (порт.) (італ.) (нід.) (пол.)
- Раду Нунвайллер на сайті Eu-football.info (англ.)