Радіус інерції перерізу

Ра́діус іне́рції пере́різу — геометрична характеристика перерізу, що пов'язує момент інерції фігури J з її площею A наступними формулами:

${\displaystyle J_{y}=i_{y}^{2}A}$

${\displaystyle J_{z}=i_{z}^{2}A}$

Звідси, формула радіуса інерції:

${\displaystyle i_{y}={\sqrt[{}]{\frac {J_{y}}{A}}}}$

${\displaystyle i_{z}={\sqrt[{}]{\frac {J_{z}}{A}}}}$

У опорі стрижнів подовжньому згину (до втрати стійкості) основну роль грає гнучкість стрижня, тобто величина відношення розрахункової довжини стрижня до найменшого радіуса інерції перерізу. Таким чином, велику економічність матимуть ті перерізи, у яких найменший радіус інерції дорівнює найбільшому, тобто перерізи у яких всі центральні моменти інерції однакові, а еліпс інерції перетворюється у коло.

Одиниця вимірювання (система SI) — м (метр). У будівельній літературі частіше записується в міліметрах або сантиметрах, з огляду на невеликі значення на практиці.

Якщо моменти інерції ${\displaystyle J_{y}}$ та ${\displaystyle J_{z}}$ є головними моментами інерції, то ${\displaystyle i_{y}}$ і ${\displaystyle i_{z}}$ — також є головними радіусами інерції.

В окремій літературі радіус інерції може позначатися як ${\displaystyle r}$.