Разіна Світлана Альбертівна

Почала співати в Великому дитячому хорі Держтелерадіо СРСР під керуванням В. С. Попова. Після закінчення середньої школи вступає до Московського авіаційно-технологічного інституту імені К. Е. Ціолковського. Крім навчання стає учасницею кантрі-гурту «Родник». У цьому колективі Світлана незабаром стала основною солісткою. Після закінчення інституту, з дипломом інженера-технолога, Світлана починає працювати на заводі. У вільний час також тривала участь в гурті «Родник» [1].

У 1987 році стає солісткою гурту «Міраж». Виступала в основному складі гурту разом з Наталією Гулькиною [2]. Після відходу Гулькіної з гурту, продовжила працювати з Наталією Ветлицькою [3] і Інною Смирновою. Автор пісень гурту «Міраж» - «Новий герой», «Я не жартую», «Де я», «Чумацький шлях».

У 1988 році, працюючи в гурті «Міраж», спільно з художнім керівником і поетом групи Валерієм Соколовим бере участь як автор текстів і співачка в запису дебютного альбому клавішника гурту Роми Жукова «Пил мрії». Зокрема, пише тексти до пісень «Нічна даль» і «Ніхто не в силах мені допомогти» (муз. Р. Жуков), а також записує дві пісні для альбому у власному виконанні: «Мій шлях» (муз. Р. Жуков, сл. С. Разіна) і «Вечір» (муз. Р. Жуков, сл. В. Соколов).

У середини 1988 року С. Разіна залишає «Міраж» разом з Валерієм Соколовим, заснувавши проект «Фея». Склад гурту на той момент: Світлана Разіна - вокал, клавіші; Андрій Козедуб - клавіші (музикант одного з перших складів «Міража»); Микола Юров - гітара і Катерина Садова - клавіші. До кінця 1988 року гурт «Фея» випускає дебютний альбом «Наша музика» [1]. У 1990 році на Мелодії виходить платівка «Гурт Фея» (каталожний номер С62 29361 007) з чотирма піснями: «Принцеса мрії», «Наша музика», «Зоряна ніч», «Вечір» [4]. У 1990 році виходить другий альбом «Мій вітер». Валерій Соколов запросив до «Феї» танцювальний гурт «Біт-майстер» Олександра Сизова (склад: Вадим Ігнатьєв, Микита Коробов і сам Сизов) і другу солістку Інну Смирнову (екс-учасниця гурту «Міраж»), яка виконувала пісні «Випав сніг» і «Наша музика». З'явилися новий барабанщик Дмитро Морозов, клавішник Володимир Воленко (згодом - соліст «Божої корівки») і аранжувальник Вадим Володін. «Фея» перетворюється в своєрідну студію, в якій записуються такі гурти, як «Комісар» і «Стелла».

У 1994 році Світлана Разіна починає сольну кар'єру [2]. У 1995 році виходить альбом «Я бажанням здаюсь» з піснями, записаними з 1993 по 1995 рік. У 1998 році виходить альбом «Подзвони сама» і два відеокліпи - «Нічний мисливець» і «Кам'яний лев» [1]. З композицією «Шоколадні дівчинки» з цього альбому Світлана брала участь в телеверсії фестивалю «Звукова доріжка» в 1998 році. У 2002 році виходить альбом «Демон» в який включені старі і нові композиції. В цьому ж році Світлана Разіна бере участь у першому фестивалі радіостанції Авторадіо «Дискотека 80-х» який відбувся 29 листопада 2002 року в Москві в Лужниках. У 2004 році Світлана Разіна знову бере участь у фестивалі радіостанції Авторадіо «Дискотека 80-х» який пройшов в Москві 11 грудня 2004 року в с/к «Олімпійський» і в Санкт-Петербурзі.

У 2008 році виходить альбом «Музика нас зв'язала» і збірник «Grand Collection», що включають популярні композиції. Також починає працювати інтернет-сайт співачки.

У 2009 році вийшла в світ книга Разіною «Музика нас зв'язала. Всі таємниці Міража». У книзі присутні спогади і невідомі подробиці минулого гурту, а також вірші Світлани Разіною і Валерія Соколова [2]. У цьому ж році виходить відеокліп на пісню «Свєта» [1]. 25 вересня 2009 року [5] в театрі естради Москви відбувся ювілейний концерт Світлани Разіною «Музика нас зв'язала». У березні 2010 року концерт виходить на DVD.^{[джерело не вказане 1370 днів]}

15 січня 2011 року Світлана знову стає солісткою гурту «Міраж», приєднавшись до дуету з Маргаритою Суханкіною замість у Наталії Гулькіної [6]. 14 квітня 2011 року виходить сольний альбом Світлани «Хто вона». У листопаді 2011 року Світлана в складі гурту «Міраж» взяла участь в черговому фестивалі Авторадіо «Дискотека 80-х» який пройшов в Москві 26 листопада 2011 року та 27 листопада в Санкт-Петербурзі. 25 грудня 2011 року на офіційному сайті Світлани Разіною з'явилося повідомлення про те, що вона покинула гурт «Міраж» [7] [8].

24 березня 2012 року в ТК « Горбушкін двір » відбувся концерт-презентація відеокліпу на пісню «Радіо НАХ». У червні 2012 року відбулася серія спільних виступів Наталії Гулькіної і Світлани Разіною з виконанням дуетних композицій.

Восени 2012 року Світлана пред'явила позов до своєї колишньої колеги Маргарити Суханкіної і редакції тижневика « Собеседник », посилаючись на те, що Суханкіна в інтерв'ю тижневику розповсюдила відомості про зловживання співачкою алкоголем, які не відповідають дійсності і порочать честь і гідність Світлани. Суд першої інстанції був виграний частково. 22 квітня 2013 року Московським міським судом було переглянуто судове рішення, в результаті Разіна виграла суд [9] [10].

2014 рік Світлана починає з прем'єри кліпу «Музика нас зв'язала». 15 лютого 2014 року в ТК «Горбушкін двір» відбувся концерт-презентація відеокліпу на пісню «Музика нас зв'язала», презентації книги «Жінці вірити не можна» і сольного альбому під тією ж назвою. 25 листопада 2014 року в «Emporio Cafe» Світлана Разіна презентувала відразу три кліпи: «Жінці вірити не можна», «Музика нас зв'язала-2» і «Perfecto Amor» [11] . З 2015 року Світлана продовжує свою концертну діяльність і випускає два відеокліпи - «Музика мрій» і «Зірка з минулого», де є автором тексту, музики і режисером. Влітку 2017 року виходять дві пісні - «Гноми» і «Шанс».

• Светланы Разиной
• Офіційний канал Світлани Разіною на YouTube
• Светланы Разиной у соціальній мережі «ВКонтакті»
• Светланы Разиной у соціальній мережі «Facebook»
• Светланы Разиной на «Яндекс.Музика»
• Офіційний канал Світлани Разіною на Dailymotion