Райковецьке городище

Райковецьке городище городище на підвищеному лівому березі річки Гнилоп'яті в урочищі Лука біля села Райки Бердичівського району Житомирської області. Це залишки невеликого укріпленого міста Київської Русі VII — 1-ї половини XIII століття, яке 1240 року знищили монголо-татари.

Досліджене у 1929—1935 і 1946 роках Інститутом археології АН УРСР (розкопи Ф.Мовчанівського, П.Курінного, В.Гончарова).

Оборонну систему міста становив глибокий (на 7 м) рів і високий земляний вал з виходами на дитинець; він служив за приміщення для мешкання та господарських складів; центральна частина городища була не забудована; на ній відкрито кілька напівземлянок, що служили для згону худоби, зберігання корму, виробу залізних та ювелірних предметів.

Горно для плавки заліза та печі для випалювання глиняного посуду були поза валом міста.

При розкопках було знайдено велику кількість решток хліборобського знаряддя, кісток свійських тварин, тисячі побутових і господарських предметів, зброї і культових речей. У деяких приміщеннях знайдено цінні прикраси, залишки золотої та срібної парчі, мідний позолочений посуд і т. д. Під руїнами житлових і господарських споруд збереглися кістки загиблих людей та домашніх тварин.

Від назви городища походить назва лука-райковецької археологічної культури.

Джерела та література

Література

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.