Район Шінаґава
Райо́н Шінаґа́ва (яп. 【品川区】, しながわく, МФА: [ɕinagawa ku̥]; англ. Shinagawa ward) — особливий район в японській столиці Токіо. Розташований на березі Токійської затоки. У XVII — XIX століттях — станція на Східноморському шляху. У 1889—1932 роках — містечко, у 1932—1943 роках — міський район міста Токіо. З 1943 року — особливий район столиці Токіо.
| Район Шінаґава | |
 | |
  | |
| Країна | Японія |
| Острів | Хоншю |
| Регіон | Канто |
| Префектура | Токіо |
| ISO 3166-2 | 13109-1 |
| Площа | 22,72 км² (1 жовтня 2008[1]) |
| Населення | 367 407 осіб (1 липня 2011[2]) |
| Густота | 16171.1 осіб / км² |
| city.shinagawa.tokyo.jp(яп.) | |
| |
|
| |
Географія
- Площа району Шінаґава на 1 жовтня 2008[1] становила близько 22,72 км².
- Річки: Меґуро, Тачіай
- Плато: Плато Мусашіно
- Затоки: Токійська затока Тихого океану.
- Сусідні райони: Мінато, Кото, Меґуро, Ота й Шібуя.
Розташування 
Хмарочоси району
Головний офіс JA
Залізнична станції Шінаґава
Історія
- VIII — XIII ст.: станція й транспортний пункт у повіті Ебара провінції Мусаші. Лежав на шляху до столиці Кіото з адміністративного центру провінції Мусаші.
- 1603—1867: містечко-станція Шінаґава (【品川宿】). Перша і найбільш велелюдна станція на Східноморському шляху, що сполучав Едо зі столицею Кіото.
- 13 січня 1869: на базі станції створено префектуру Шінаґава (【品川県】). До її складу увійшли сусідні поселення 6 повітів. Префектура нараховувала близько 34 тисяч дворів і понад 188 тисяч мешканців.
- 14 листопада 1871: префектура Шінаґава ввійшла до складу префектури Токіо.
- 1 травня 1889: на базі колишньої станції створено містечко Шінаґава (【品川町】).
- 1 жовтня 1932: на містечка Шінаґава створено міський район Шінаґава (【品川区】) міста Токіо.
- 1 липня 1943: внаслідок ліквідації міста Токіо й перетворення його на столичну префектуру міський район Шінаґава отримав статус особливого району столиці.
- 15 березня 1947: район Шінаґава поглинув район Ебара.
Населення
Населення району Шінаґава на 1 липня 2011[2] становило близько 367 407 осіб. Густота населення становила 16 171,1 осіб/км².
Освіта
Туризм
Святилище Шінаґава
Святилище Ебара
Святилище Іруґі
Музей човнів
Музей історії Шінаґави
Примітки
- Статистика Інституту географії Японії // Сайт Інституту географії Японії. Переглянуто 9 лютого 2009 .
- Статистика префектури Токіо // Сайт префектури Токіо. Переглянуто 6 серпня 2011 .
Джерела та література
- Район Шінаґава // 『角川日本地名大辞典』 [Великий словник японських топонімів Кадокава]. 第13巻. 東京都 / 角川日本地名大辞典編纂委員会編. — 東京: 角川書店, 1978. (яп.)
Район Шінаґава // 『日本大百科全書』 [Енциклопедія Ніппоніка]. — 第2版. — 東京: 小学館, 1994—1997. — 全26冊. (яп.)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.