Рай для парубків і Пекло для дівчат
«Рай для па́рубків і Пекло для дівча́т» (англ. The Paradise of Bachelors and the Tartarus of Maids) — оповідання класика американської літератури Германа Мелвілла зі збірки «Яблуневий стіл та інші історії». Написане у 1854 році[1], вперше опубліковане в журналі «Harper's Magazine» у квітні 1855 року. В цьому творі письменник підіймає питання соціальної несправедливості, породженої капіталістичними відносинами, критикує роль людини, приреченої в капіталістичній моделі бути лише додатком до машин. На створення цього оповідання автора надихнули дві поїздки: до лондонських Судових інів у грудні 1849-го та до паперової фабрики у Далтоні (штат Массачусетс) у січні 1851 року.
Автор | Герман Мелвілл |
---|---|
Назва мовою оригіналу | The Paradise of Bachelors and the Tartarus of Maids |
Країна | США |
Мова | англійська |
Серія | «Яблуневий стіл та інші історії» |
Місце | Нью-Йорк |
Видавництво | Harper's Magazine |
Видано | квітень 1855 |
Тип носія | на папері |
Попередній твір | «Скрипаль» |
Наступний твір | «Дзвіниця» |
Сюжет
Оповідання складається з двох нарисів з окремими сюжетними лініями, які об'єднує лише спільна ідея, побудована на контрасті зображуваного.
В нарисі «Рай для парубків» Герман Мелвілл показує атмосферу Судових інів, розташованих поблизу Темпла — колишнього храму тамплієрів. Ці квартали наче успадкували авторитет давніх лицарів. Усе тут дихає невимушеними розкошами, за столом збираються лише неодружені чоловіки, і всі вони успішні, ерудовані, цікаві співрозмовники, що однаково легко п'ють дорогі вина і діляться історіями з власного насиченого життя.
У нарисі «Пекло для дівчат» автор описує свою поїздку до паперової фабрики, розташованої далеко в горах. Завітавши сюди морозним ранком, він бачить навколо молодих, але блідих як папір дівчат, які у гнітючому мовчанні обслуговують різноманітні машини. Під час екскурсії фабрикою гість дізнається про шкідливі умови праці, 12-годинний робочий день і незаміжній стан працівниць, приречених гаяти молодість у виснажливих умовах в глушині. З «раєм для парубків» їх зв'язує тільки сировина — ганчір'я, яке імпортують з Лондона[1].
Джерела
- Герман Мелвилл Рай для холостяков и Ад для Девиц. — С.-П.: Азбука-классика, 2007. — С. 327—355.(рос.)