Ракель Ілонбе

Мулатка. Народилася в змішаному шлюбі-батька-іспанця і матері-гвінейки. У 1939 році її батько Анхель дель Посо, плантатор з острова Кориско відправився в Іспанію, забравши з собою дочку. У провінції Бургос Ракель закінчила школу, потім навчалася в консерваторії грі на гітарі. Захоплювалася балетом, кілька разів їздила з батьком в Екваторіальну Гвінею, де у нього залишалися торгові підприємства. У 1968 році колонія отримала незалежність.

Вийшла заміж за свого земляка і разом з ним повернулася до Гвінеї. Жила на дві країни, поперемінно в Мадриді і в Баті, хоча відчувала себе, за власним визнанням, як у клітці, а Бата, столиця Екваторіальної Гвінеї поступово перетворювалася на арену, де правив жорстокий диктатор Франсиско Масіас Нгема, який призначив себе довічним президентом Гвінеї.

Померла в Мадриді в 1992 році.

Писала іспанською мовою.

Дебютувала зі збіркою віршів "Ceiba" в 1978 році в Мадриді, написаними між 1966 і 1978 роками. Використовувала псевдонім Ілонбе - прізвище клану, до якого поетеса належала по материнській лінії.

Автор ліричної поезії, в якій вражає відсутність політичного підтексту. Як противага жахів, що відбувалася в Гвінеї, її лірика відображає глибоку інтеграцію африканських та іспанських елементів творчості.

Дослідження відзначають відсутність у поетеси емігрантського світовідчуття, хоча основна тема творів-туга за своєю рідною країною, пошуки походження, ідентичності і прагнення до повернення в рідну Африку.

Крім того, в 1981 році вона опублікувала збірку гвінейських легенд і казок для дітей «Leyendas guineanas». Для збору матеріалу своєї книги, подорожувала по невідомих куточках Екваторіальної Гвінеї, збирала фольклор і зникаючі усні народні традиції. Це перша дитяча книга в екватогвінейській літературі.

• Ceiba​ (1978)
• Nerea
• Ausencia
• Amor
• Olvido
• Leyendas guineanas (1981)
• Ceiba II​ (2015).

У 2011 році культурний центр Іспанії в Малабо заснував премію імені Ракель Ілонбе.

• Ракель Ілонбе (ісп.)