Раннє християнство

Ра́ннє христия́нство — період в історії християнства починаючи із смерті Ісуса Христа (приблизно на початку 30-х років I століття) до Першого Вселенського Собору в Нікеї (325 р.). Іноді термін «раннє християнство» вживається в більш вузькому сенсі християнства апостольського століття. Більшість з них були юдео-християнами.

Іхтіо, один з перших християнських символів

Християнство виникло в римській провінції Юдея в I столітті н. е. В його основі лежали віра в Ісуса Христа і євангельська діяльність його учнів.

Основні події

Чудо на шляху в Дамаск (1601), Караваджо

27—30 р. діяльність Ісуса Христа.

34—36 рр. — чудо на шляху в Дамаск. Навернення апостола Павла в християнство.

46 р. — перша апостольська подорож Апостола Павла.

60—61 рр. — подорож Павла в Рим

64 — пожежа в Римі. Звинувачення християн Нероном

66—70 роки Перша юдейська війна. Зруйнування Єрусалима.

81—96 рр. — приблизний час написання Одкровення І.Богослова

202 р. — перші закони проти християн при Семптімії Севері

249—251 — гоніння при імператорі Деції. Масові зречення в Олександрії, Карфагені, Смирні. У Римі помер папа Фабіан і його кафедра пустувала цілих 14 місяців.

257—260 — гоніння при Валеріані.

272 — гоніння при Авреліані

301 — християнізація Вірменії

24 січня 303 — 313 — Великі гоніння за Діоклетіана і Галерія.

313 — Міланський едикт. Частина єпископів на чолі з Донатом не визнають примирення та відокремлюються (Донатизм).

Гоніння на християн

Переслідування за віру фарисеями та римлянами (Гоніння на християн у Римській імперії).

Зв'язок з юдаїзмом

Виділення християнства як особливої​​, відмінної від юдаїзму, релігії супроводжувалася конфліктами, які супроводжувались протягом кількох десятиліть як з традиційним юдаїзмом того часу, так і всередині самої християнської громади[1]. Безсумнівно схожість деяких ідей, вірувань та культових практик раннього християнства та сучасних йому апокаліптичних течій в палестинському юдаїзмі, таких як ессени. Тим не менш, прямий зв'язок перших християн з громадами, подібними до Ессенів, залишається недоведеним. Серед дослідників немає також єдиної точки зору на те, якою мірою ранньохристиянська проповідь відтворює керигми Самого Ісуса[2].

Див. також

Примітки

  1. Формально, остаточний поділ відбувся з «виключення християн із синагогального життя після 70 р.» (С. Аверинцев, енцикл. стаття «Християнство», Софія — Логос. Словник , Київ, 2006. — С. 484). Прокляття єретиків (біркат ха-мінім), прийняте на Синедріоні в Явні близько 90 р., можливо відноситься і до християнських юдеїв. Однак інтерпретація біркат ха-мінім як «прокляття християнам» піддається останнім часом серйозній критиці (див., наприклад, Boyarin, D. 'Justin Martyr Invents Judaism', Church History, 70, 2001, pp. 427—461).
  2. Джеймс Д. Данн. Єдність та різноманіття в Новому Завіті. — М. : ББІ, 1999.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.