Рассихін Борис Андрійович

Виріс у Черкізово, біля стадіону «Сталінець» (нині «Локомотив»), де знаходилася база «Шахтаря» Сталіно. Селекціонери «Шахтаря» зауважили гру молодого гравця, і 1956 року запросили до клубу. Коли 1963 року було засновано львівські «Карпати» був запрошений до їх складу. 21 квітня 1963 року дебютував у першому офіційному матчі за «Карпати» проти гомельського «Локомотива»[1]. Завершив свою ігрову кар'єру 1967 року в дрогобицькому «Нафтовику».

Борис Рассихін відійшов у засвіти 16 березня 2021 року у Львові, на 84-му році життя[2].

Після завершення футбольної кар'єри став працювати тренером «Шахтаря» (Червоноград). Потім тренував «Нафтовик» (Дрогобич) та «Авангард» (Стрий). У 1974—1978 і 1981—1983 роках допомагав тренувати львівські «Карпати» та «СКА-Карпати». Одним з найвідоміших його вихованців є Андрій Баль. Також керував «Прикарпаттям» (Івано-Франківськ). Після відродження 1989 року клубу «Карпати» (Львів) був запрошений на посаду головного тренера. Також тренував такі клуби, як «Буковина» (Чернівці), «Веніті» (Липкани, Молдова), «Збруч» (Борщів) і збірну ветеранів «Карпат»[3]. У 1992 році працював головним тренером «Галичини» (Дрогобич).

Одружений з гімнасткою Любов'ю Носиковою. Подружжя Рассихіних з сином мешкають у Львові, а дочка — в Угорщині[4]. 15 червня 2019 року, у Львові, поблизу Привокзального ринку, Любов Рассихіна загинула в ДТП. На вулиці Горської, водій мікроавтобуса «Мерседес», громадянин Азербайджану здійснив наїзд на жінку, коли та йшла на потяг. Від отриманих травм жінка померла на місці ДТП. Борис та Любов Рассихіни разом прожили майже 60 років[5]. Нещодавно Борис Андрійович також втратив сина[2].

• Володар Кубка СРСР: 1961, 1962;
• Присвоєно звання майстер спорту СРСР: 1973;
• Присвоєно звання Заслужений тренер України: 1997.

• Профіль футболіста на сайті FootballFacts.ru (рос.)
• Статистика на footbook.ru (рос.)
• Борис та Любов Рассихіни про родину, футбол, гімнастику та вихованців^{[недоступне посилання з липня 2019]}