Буковина (футбольний клуб)

• 1958—1964: «Авангард»
• 1965—дотепер: «Буковина»

Див. також: «Буревісник» (Чернівці)

У 1958 році в Чернівцях була створена футбольна команда «Авангард». Тому ж року команда дебютувала в чемпіонаті України, і набравши 22 очки, опинилася на другому місці в 5-й зоні. У 1959 році «Авангард» набрав однакову кількість очок з командами Луцька та Мукачева, але за різницею м'ячів виявився третім.

1960 став дебютним для чернівецької команди в класі «Б» (перша зона УРСР) чемпіонату СРСР. За результатами сезону буковинці посіли 8 місце. Наступні роки «Авангард» провів серед середняків турнірної таблиці в одній із зон УРСР, а в стикових матчах за фінальні місця зіграв наступним чином: 1961 — 18, 1962 — 29, 1963 — 29, 1964 — 28.

У 1965 році команда змінила назву на «Буковина». А за підсумками чемпіонату зайняла 7 місце у класі «Б» другої зони УРСР. У стикових іграх за 19 – 24 місця чернівчани опинилися на 20 сходинці.

У сезоні 1966 буковинці посіли 10 місце в другій українській зоні. У стикових іграх за 19–20 місця переграли житомирське «Полісся» — 3:2, 1:1. В наступному сезоні чернівчани фінішували на 14 місці.

Найбільш вдалий сезон у класі «Б» чернівецька «Буковина» провела в 1968 році. Команда під управлінням Віктора Лебедєва зуміла посісти другий рядок турнірної таблиці. Протягом сезону 1968 на перших позиціях перебували команди «Буковина» та «Авангард» з Тернополя. В результаті на першій сходинці опинилися представники Тернополя — 66 очок, а на другому — «Буковина» — 60. Фінальний турнір за 1-8 місця проходив у Чернівцях і Тернополі. На вирішальному етапі змагалися по чотири найкращі команди з двох українських зон. Чернівецькі і тернопільські футболісти набрали по 11 очок. Додатковий матч за звання чемпіона України відбувся у Тернополі. Перемогла команда «Авангард» — 2:0. Чемпіонське звання вибороли гравці з Тернополя, а буковинці опинилися на другому місці.

У сезоні 1969 чернівецька «Буковина» вперше виступала у другій групі класу «А», де посіла 9 сходинку. Наступного сезону підопічні Михайла Михалини також виступили непогано – 8 місце.

У 1971 році другу групу реорганізували у другу лігу. «Буковина» під керівництвом майстра спорту Анатолія Сучкова зайняла лише 16 місце. Кращим бомбардиром команди став Віктор Росс – 13 голів. У сезоні 1972 чернівчани виступили ще гірше – 21 місце серед 24 команд. Чемпіонат 1973 чернівчани розпочали невдало. Як наслідок, у Чернівці працювати старшим тренером приїхав колишній гравець київського «Динамо», майстер спорту міжнародного класу Федір Медвідь. «Буковина» завершила сезон на 14 місці. А кращим бомбардиром став досвідчений Володимир Воронюк – 14 голів.

У перших турах сезону 1974 чернівчани набрали лише два очка. Згодом команду залишив старший тренер Федір Медвідь, а його місце зайняв Анатолій Молотай. Колектив із останнього місця зумів піднятися на 14 сходинку. Найкраще з нападників зіграв Янош Габовда – 14 м’ячів. Сезон 1975 чернівецька команда розпочала з кількома новими гравцями. Упродовж усього першого кола підопічні Анатолія Молотая перебували серед лідерів. На жаль, втриматися у лідируючій групі буковинцям не вдалося. Чемпіонат завершили на десятій сходинці.

У чемпіонаті 1976 свою першу перемогу чернівецька «Буковина» спромоглася здобути лише у дванадцятому турі. Тож Анатолію Молотаю довелося залишити посаду старшого тренера. На Буковину приїхав екс – капітан київського «Динамо», заслужений тренер України Абрам Лерман. Розпочалося омолодження складу команди. Команда завершила сезон лише на 14 сходинці. В сезоні 1977 чернівчани покращивши свою гру, завершили сезон на 9 сходинці.

Чемпіонат 1978 став для «Буковини» найкращим за 8 – річну історію виступів у другій лізі. Чернівчани посіли 5 місце. До третьої сходинки, яку посіло київське СКА, підопічним Абрама Лермана не вистачило лише 3 очок.

У чемпіонаті 1979 чернівчани також посіли 5 місце. Як і торік, для того щоби посісти призове місце, «Буковині» знову не вистачило трьох очок. На жаль, у 1979 році помер старший тренер чернівецької команди Абрам Лерман. Чернівецьку команду очолив 42 – річний львівський фахівець Борис Розсихін. Наступного успіху команда з Чернівців досягла в 1980 році. Підопічні Бориса Розсихіна зайняли 2-е місце в першості, поступившись лише ЦСКА (Київ). У сезоні 1981 старшим тренером «Буковини» став Олександр Павленко, під керівництвом якого команда посіла 4 сходинку.

1982 приніс «Буковині» золото. Після першого кола чернівчани займали другу сходинку — 32 очки, лідирував павлоградський «Колос». У другому колі чернівчани переграли «Колос» з рахунком 3:0. Три м'ячі у ворота суперника забив Віктор Олійник. Незабаром підопічні Олександра Павленка завоювали чемпіонське звання. До цього званню чернівецька команда додала «Рубіновий кубок» за найбільшу кількість забитих голів — 71. У турнірі за вихід у першу союзну лігу чернівчани виступили невдало. «Буковина» поступилася у двох поєдинках білоруській команді «Дніпро» (Могильов) — 1:2, 1:2 і поділила очки з самаркандським «Динамо» — 3:2, 0:4.

В сезоні 1983 стабільної гри підопічні Олександра Павленка вже не продемонстрували. Як наслідок, перше коло завершили на 10 сходинці, а за підсумками чемпіонату буковинці посіли 6 місце. Перед стартом чемпіонату 1984 «Буковині» майже вдалося зберегти склад. Але на жаль, чернівчани знову виступили нижче своїх можливостей і завершили чемпіонат на 14 місці.

Чемпіонат 1985 «Буковина» завершила на 9 сходинці. Блискуче проявив себе Віктор Мглинець, який став кращим бомбардиром команди (20 голів). Перед початком сезону 1986 замість Олександра Павленка старшим тренером «Буковини» знову став Борис Розсихін. У команді відбулися серйозні зміни, проте сезон видався не вдалим – 15 місце. Після чого Борис Андрійович залишив Чернівці і замість нього старшим тренером «Буковини» став Юхим Школьников, під керівництвом якого команда посіла 4 місце. Після кількох невдалих сезонів, цей результат був розцінений як непоганий.

Перед сезоном 1988 перед «Буковиною» стояло завдання здобути чемпіонське звання і поборотися за вихід до першої ліги. Виступи в чемпіонаті буковинці почали не дуже вдало. Команда тренера Юхима Школьникова втратила очки на своєму полі в матчах з павлоградським «Шахтарем» (1:2), полтавська «Ворскла» (1:1), поступилася на виїзді черкаському «Дніпру» (0:1). Перше коло буковинці завершили на третій позиції. У другому колі «Буковина» зуміла обійти СКА (Одеса), а потім витримати конкуренцію з боку полтавської «Ворскли». Так після шестирічної перерви «Буковина» знову перемогла у другій лізі.

Для виходу в першу лігу чернівецької «Буковині» знову належало зіграти в перехідному турнірі. Цього разу суперниками чернівчан були воронезький «Факел» та «Уралмаш» зі Свердловська (нині Єкатеринбург). У домашніх зустрічах команда здобула дві перемоги з однаковим рахунком 2:1. На виїзді «Буковина» перемогла «Уралмаш» з рахунком 2:0. Доля путівки до першої ліги вирішувалася в матчі «Факел» — «Буковина». Цей поєдинок виграв «Факел» — 2:0. «Буковина» знову не змогла підвищитися в класі.

У сезоні 1989 «Буковина» стала другою, поступившись луцькій «Волині». У тому ж сезоні автобус чернівецької команди потрапив у аварію, як наслідок команда пережила сильний шок. Заслужений тренер УРСР: Юхим Школьников постраждав найбільше та потребував тривалого лікування. Як пізніше він сам зазначив, що напевно це і стало головною причиною того, що вони не змогли знову завоювати чемпіонське звання, а саме: ліквідувати відставання від команди Віталія Кварцяного, яка тим часом перебувала у значному відриві.

У сезоні 1990 «Буковина» повернулася на перше місце. Перед стартом сезону відбулася реорганізація чемпіонату СРСР. Були створені три проміжні «буферні» зони між першою і другою лігами. Переможці цих зон отримували можливість отримати путівку в першу лігу без перехідних ігор. І «Буковині» це вдалося. Перше місце і підвищення в класі було завойовано.

Останній радянський чемпіонат «Буковина» провела в першій лізі, зайнявши 5-е місце.

Перший офіційний матч «Буковина» провела 10 лютого 1992 року, зігравши із хмельницьким «Поділлям» в рамках 1/32 фіналу кубка України, в якому в серії післяматчевих пенальті здобула перемогу. Цей матч увійшов в історію, як перший офіційний футбольний матч в історії незалежної України.

У першому чемпіонаті України «Буковина» стартувала в групі «Б» вищої ліги. Протягом дев'яти турів буковинці йшли без поразок. Команда зуміла обіграти дніпропетровський «Дніпро», тернопільську «Ниву», луцьку «Волинь», зіграти внічию з київським «Динамо». У результаті «Буковина» опинилася в своїй підгрупі на 6-му місці.

Першу половину наступного чемпіонату з сімома перемогами в активі і всього чотирма поразками (15 турів), команда завершила на четвертому місці. Попереду були лише «Дніпро» (на 4 очки), «Шахтар» (на 3) та «Динамо» (на 2), такими темпами і в боротьбу за єврокубки можна було б вступити[2].

Проте в зимове міжсезоння фінансування клубу урізали і один за одним почали залишати ключові гравці, що призвело до стрімкого зниження і розгромних поразок — 12 місце за підсумками сезону. А в сезоні 1993/94 команда і зовсім вилетіла з Вищої ліги, посівши передостаннє місце.

У першій лізі продовжилося падіння. Ні повернення в команду Юхима Школьникова, ні посилення досвідченими гравцями інших команд не принесли «Буковині» досить перемог. Підсумок — 15-е місце.

У сезоні 1995/96 перед командою стояло завдання добути путівку у вищу лігу. «Буковина» отримала непогане поповнення складу і за підсумками сезону стала другою. За регламентом того сезону лише перша команда підвищувалася в класі. Цією командою стала полтавська «Ворскла». «Буковину» знову покинули ключові гравці. Сезон 1996/97 — 9 місце.

У сезоні 1997/98 «Буковина» боролася за виживання, але в перехідному турнірі зберегла прописку в Першій лізі. У сезоні 1998/99 чернівецька команда понизилася в класі. «Буковині» вдалося за один сезон завоювати золоті медалі Другої ліги і повернутися в Першу. У сезоні 2000/01 команда зайняла останнє місце в Першій лізі.

Першість другої ліги сезону 2001/02 «Буковина» завершила на 7-му місці. У наступних сезонах у другій лізі «Буковина» виступала так: 2002/2003 — 13 з 15, 2003/2004 — 12 з 16, 2004/2005 — 6 з 15, 2005/2006 — 6 з 15, 2006/2007 — 10 з 15, 2007/2008 — 4, 2008/2009 — 9.

Перед сезоном 2009/2010 Буковину викупили бізнесмени з Харкова. В сезоні 2009/2010 команду очолив Вадим Заяць і після 9-річної перерви «Буковина» здобула місце у Першій лізі, впевнено посівши перше місце в Другої ліги України. У 2010/2011 сезоні, «Буковина» провела досить-таки впевнений сезон, незважаючи на тривалу перерву — 7 місце.

У сезоні 2011/2012 Буковина посіла 6 місце, також клуб почав отримувати фінансову підтримку від Дмитра Фірташа. А по завершенню сезону команда отримала від Ігоря Коломойського найбільші в своїй історії преміальні (1 млн доларів) за матч останнього туру проти ФК «Севастополь», в якому буковинська команда не дозволила гостям із Криму себе обіграти, цим же перекреслила їхній вихід до УПЛ.

У сезоні 2012/2013 Буковина посіла 4 місце. З огляду на те що алчевська «Сталь» залишається у Першій лізі, а наступна за нею «Олександрія» відмовилася підвищуватися у класі, в сезоні 2013/14 «Буковина» подала заявку на виступ у Прем'єр-лізі. Однак через відсутність необхідної інфраструктури клубу для Прем'єр-ліги, заявка була відхилена ФФУ.

Після відмови ФФУ бізнесмени з Харкова та люди з оточення Дмитра Фірташа перестали фінансувати «Буковину» і в сезоні 2013/2014 клуб, почав відчувати фінансові проблеми, у зв'язку з цим команду залишили ряд провідних гравців і головний тренер команди. Новим головним тренером став Юрій Гій.

З початком нового 2014/2015 сезону ситуація в команді була складною, а клуб міг припинити своє існування. Але з приходом нового президента Сергія Гринюка, ситуація в клубі стабілізувалася, і головним завданням стало збереження прописки в першій лізі.

По завершенню сезону чернівецька команда зайняла останнє місце в чемпіонаті України серед команд першої ліги сезону 2014/15. Посаду головного тренера залишив Юрій Гій, обов'язки головного тренера виконував Олександр Гуменюк. А доля клубу визначалася 19 червня 2015 на черговій Конференції ПФЛ.

Після проведення Конференції ПФЛ було прийнято рішення, якщо «Буковина» братиме участь у чемпіонаті України сезону 2015/2016, то гратиме у другій лізі, а новим головним тренером став Віктор Мглинець. Під керівництвом нового головного тренера та президента клубу, команду поповнили великий склад нових виконавців, а також клуб отримав нових спонсорів. На міжсезоння команда вирушила на 4 місці, відстаючи на 8 очок від першого місця та на 4 очки від другого.

За міжсезонний час чернівецька команда провела велику ротацію в складі команди. І перший поєдинок після міжсезоння в оновленому складі команда зіграла в суху нічию зі стрийською «Скалою», відстаючи вже на 7 очок від першого місця. Другий матч після зимової перерви чернівецька команда проводила з принциповим суперником з міста Рівне з місцевим «Вересом», який вона виграла. Після переможного матчу у місті Рівне буковинський клуб двічі зіграв у нічию та двічі святкував перемогу. Після двох переможних матчів команда Віктора Мглинця зазнала першої весняної поразки, кривдником став столичний «Арсенал». Але вже через тиждень чернівецький клуб реабілітувався перед власною публікою, вигравши в «Мира» (Горностаївка). Після домашньої перемоги послідувала виїзна перемога над сумською «Барсою», але вже через тиждень чернівецька команда зіграла в суху нічию з «Креміньом» (Кременчук) та втратила шанси на срібні медалі Другої ліги, але попри це «Буковина» в сезоні 2015/2016 чемпіонату України єдина не зазнала жодної домашньої поразки. 29 травня 2016 року, в чернівецької команди відбулися збори. Під час яких стало відомо, що у відставку вирішили подати головний тренер Віктор Мглинець і його помічник Богдан Самардак. Виконуючим обов'язки головного тренера було призначено екс-захисника «Буковини» Романа Шпірнова, який вже тривалий час працював у клубі. Останній матч чемпіонату «Буковина» провела проти вже чинного чемпіона «Колоса» (Ковалівка), де зіграла в результативну нічию (2:2) і в результаті посіла четверту сходинку у турнірній таблиці. При цьому цей результат дозволив «Буковині» вийти до Першої ліги, в зв'язку з розширенням складу учасників.

Новим головним тренером став колишній гравець національної збірної України та багатьох вітчизняних команд Сергій Шищенко. У грудні 2016 року Сергій Юрійович разом зі своїм помічником (Григорій Чурілов) подав у відставку. Із січня 2017 року до призначення нового наставника тренування та підготовку команди до весняної частини чемпіонату проводив Андрій Нікітін та Роман Шпірнов. Новим головним тренером став Олег Ратій, а Андрій Дмитрович і Роман Вікторович в новому тренерському штабі залишилися на попередніх посадах. Також до тренерського штабу увійшов Руслан Гунчак та Валентин Слюсар. У червні того ж року за обопільною згодою сторін співпраця між Олегом Борисовичем і командою була припинена. Під його керівництвом чернівецька «Буковина» зіграла 15 офіційних матчів (3 перемоги, 5 нічиїх, 7 поразок). Також посаду помічника головного тренера залишив Валентин Слюсар. А за підсумками сезону «Буковина» зайняла 16 місце та покинула першу українську лігу.

У липні 2017 року в якості виконуючого обов'язки головну команду буковинського краю очолив Юрій Крафт. Яку наприкінці серпня того ж року залишив за власним бажанням, передавши управління іншому відомому буковинському фахівцю Віктору Івановичу Мглинцю, який вже двічі обіймав цю посаду. Під його керівництвом «Буковина» до кінця 2017/18 сезону зіграла 23 офіційних матча (9 перемог, 6 нічиїх, 8 поразок) і зайняла 6-е місце в своїй групі. На зимове міжсезоння сезону 2018/19 команда вирушила на останній сходинці в тій же групі, маючи в своєму активі 12 набраних очок (3 перемоги, 3 нічійних результата та 11 поразок), в той же час клуб покинув і головний наставник.

Виконуючим обов'язки головного тренера, керівництво вирішило призначити Віталія Куницю, а його помічником Сергія Гамаля, також пізніше до тренерського штабу приєднався Роман Нестеренко, який відповідає за підготовку воротарів. А вже на початку лютого 2019 року, відбулися загальні збори членів громадської організації ФСК «Буковина», де власне вибирали і саме керівництво. У підсумку президентом чернівецького клубу став Вадим Заяць, а генеральним директором був обраний Валерій Королянчук. 2 травня того ж року Віталій Вікторович написав заяву про звільнення з посади головного тренера, а президент в свою чергу вирішив її розглянути та задовольнити. У підсумку команду в якості виконуючого обов'язки очолив Роман Нестеренко, який в підсумку так і не зміг вивести команду з останнього місця. Під керівництвом Віталія Куниці та Романа Нестеренка команда провела по 5 офіційних матчів (на чолі із першим — 1 перемога, 3 нічиї та 1 поразка, із другим — 1 перемога та 4 поразки).

У літнє міжсезоння команду очолив Андрій Мельничук, а в тренерський штаб увійшли Степан Маковійчук, Валентин Заяць та Юрій Кисилиця. Проте вже згодом Андрій Ярославович подав у відставку, а обов'язки головного наставника перейшли до Степана Івановича. В підсумку достроковий 2019/20 сезон команда завершила на 8 сходинці. У зимове міжсезоння 2020/21 головний тренер Маковійчук залишив займану посаду, а команда в свою чергу під його керівництвом завершила першу частину сезону в середині турнірної таблиці. У березні 2021 року новим головним тренером став 33-х річний Євген Коваленко, а його помічником став такий же молодий спеціаліст Павло Таран. Також як і раніше в тренерському штабі залишилися Юрій Кисилиця та Валентин Заяць. Склад команди в свою чергу змінився на половину і сезон в підсумку був завершений на 7 позиції.

«Буковина» п'ять раз ставала призером чемпіонатів УРСР: у 1968 році в класі «Б» — срібні медалі, у другій лізі в 1980 році — срібло, 1982 і 1988 роках — золоті медалі і в 1989 році — срібло. І один раз призером чемпіонату СРСР: у 1990 році. У становлення команди найбільший вклад внесли три тренери — майстри спорту А. Д. Лерман, А. Г. Павленко і Ю. Г. Школьников, який за сумарними результатами досягнень керованих ним команд ділить разом з Гулевським перше-друге місце серед найкращих наставників УРСР.

Срібні призери Чемпіонату УРСР:

Воротарі — Чоба Кахлик та Олександр Пронін; польові гравці — Анатолій Рабич, Федір Чорба, Леон Гросс, м/с СРСР Володимир Сорокін, Валерій Коханов, Іван Зубач, м/с СРСР Олександр Павленко, Валерій Тимофєєв, Петро Кобичік, м/с СРСР Мирослав Криж, Йосип Бордаш, Володимир Степаненко, Володимир Воронюк, м/с СРСР Михайло Мельник, Валерій Семенов, Іван Пинзар, Олександр Томах (старший), Сергій Горшунов.

Старший тренер Віктор Лук'янович Лебедєв, тренер — м/с СРСР Анатолій Федорович Савицький.

Срібні призери Чемпіонату УРСР:

Борис Рассихін — Головний тренер «Буковини» (1979—1981 рр.)

Воротарі — Володимир Нікітін і Василь Мудрей; польові гравці — Юрій Ковба (капітан команди), Віктор Барчук, Степан Крупей, Роман Угренчук, Юрій Гій, Сергій Шмундяк, Володимир Сакалов, Олександр Мороз, Ігор Заводчиков, Віктор Максимчук, Олександр Репутацький, Ігор Калита, Сергій Пивоваров, Іван Нагірний, Валерій Чернецький, Олег Чорноус, Валерій Богуславський, Анатолій Рабич.

Старший тренер — м/с СРСР Борис Андрійович Рассихін, тренер — Юрій Михайлович Дячук-Ставицький, начальник команди — Михайло Володимирович Арсеній, адміністратор — Володимир Дмитрович Воронюк.

Переможці Чемпіонату УРСР:

Воротарі — Геннадій Савко та Василь Мудрей; польові гравці — Віктор Барчук (капітан команди), Іван Гакман (віце-капітан), Роман Угренчук, Сергій Шмундяк, Віктор Олійник, Валерій Богуславський, Юрій Гій, Віктор Максимчук, Роман Вербовський, Ігор Заводчиков, Юрій Ілюк, Валерій Чернецький, Віктор Ряшко, Олег Чорноус, Володимир Стасінець, Олег Арійчук. У першому колі за «Буковину» грав Віктор Пасулько, який перейшов в одеський «Чорноморець», а потім — московський «Спартак» (обидві команди вищої ліги).

Старший тренер — м/с СРСР Олександр Георгійович Павленко, тренер — м/с СРСР Іштван Дьєрдьєвич Шандор, начальник команди — Михайло Володимирович Арсеній, адміністратор — Володимир Дмитрович Воронюк.

Переможці Чемпіонату УРСР:

Воротарі — Микола Чеботар (віце-капітан команди) та Віталій Толмачов; польові гравці — Юрій Гій (капітан команди), м/с СРСР Віктор Будник, Олег Бурчак, Андрій Гузієнко, Василь Задорожняк, Валерій Королянчук, Юрій Кошкін, Віктор Мглинець, Віктор Олійник, Сергій Походзіло, м/с СРСР Юрій Махиня, Валерій Сарафінчан, Юрій Шелепницький, Юрій Черенков, Дмитро Білоус, Володимир Цап, Олександр Томах (молодший), Каміль Мінгазов, Володимир Рубцов.

Головний тренер — м/с СРСР Юхим Григорович Школьников, начальник команди — Володимир Тарасович Сакалов, тренер — Валерій Олександрович Богуславський, тренер-адміністратор — Володимир Дмитрович Воронюк.

Юхим Школьников — Головний тренер «Буковини» (1987—1992, 1995—1996 рр.)

Срібні призери Чемпіонату УРСР:

Воротарі: Анатолій Чистов та Віталій Толмачов; польові гравці: Юрій Гій (капітан команди), Валерій Сарафінчан, Олег Бурчак, Валерій Королянчук, Андрій Гузієнко, Віктор Мглинець (віце-капітан), Віктор Будник, Сергій Походзіло, Олександр Бобаріко, Юрій Махиня, Василь Задорожняк, Юрій Черенков, Віктор Олійник, Сергій Соботюк, Володимир Цап, Валерій Алістаров, Каміль Мінгазов, Сергій Задорожняк, Олександр Томах (молодший).

Головний тренер — м/с СРСР Юхим Григорович Школьников, начальник команди — Володимир Тарасович Сакалов, тренер — Валерій Олександрович Богуславський, тренер-адміністратор — Володимир Дмитрович Воронюк.

Переможці Чемпіонату СРСР (друга ліга) зона «Захід»:

Воротарі — Володимир Циткін, Віктор Жук, Олександр Сабодаш, польові гравці: Віктор Мглинець (капітан команди), Валерій Сарафінчан, Микола Литвин, Василь Задорожняк, Олександр Бобарико, Валерій Королянчук, Андрій Гузієнко, Віктор Будник, Леонід Федоров, Олег Бурчак, Валерій Алістаров, Сергій Соботюк, Іван Руснак, Сергій Шелест, Володимир Цап, Володимир Коман, Борис Фінкель, Юрій Черенков, Олександр Іванов.

Головний тренер — м/с СРСР, заслужений тренер УРСР Юхим Григорович Школьников, начальник команди — Ярослав Володимирович Герасимович, тренер — Валерій Олександрович Богуславський, тренер-адміністратор — Володимир Дмитрович Воронюк.

Юрій Гій — Головний тренер «Буковини» (2000—2003, 2013—2015 рр.)

Нижче перераховані гравці, які були задіяні більш ніж в 5 матчах

Срібні призери Першої ліги України:

Воротарі: Павло Сиротін, Юрій Мелашенко, Георгій Бабуадзе; польові гравці: Віктор Мглинець (капітан команди), Олег Бенько, Олег Кучер, Вадим Заяць, Роман Русак, Ігор Харковщенко, Денис Філімонов, Микола Головачук, Віктор Олійник, Борис Фінкель, Дмитро Білоус (віце-капітан), Віталій Мінтенко, Ігор Сарнавський, Богдан Самардак, Юрій Жабинський, Сергій Сапронов, Теймураз Гаделія, Сергій Процюк, Володимир Чолокава, Василь Задорожняк, Юрій Гій, Ярослав Заяць, Віталій Марков, Сергій Процюк, Валерій Шаповалов.

Головний тренер — Юхим Григорович Школьников, тренер — Валерій Олександрович Богуславський.

Переможці Другої ліги України:

Вадим Заяць — Головний тренер «Буковини» (2010—2013 рр.)

Воротарі: Павло Сиротін, Василь Раковіца, Валентин Копільчук; польові гравці: Віктор Мглинець (капітан команди, з січня 2000 року — граючий тренер), Орест Швець, Сергій Гамаль, Роман Големба, Володимир Павлов, Ігор Мигалатюк, Микола Головачук, Руслан Гунчак, Ельдар Ібрагімов, Ярослав Солкан, Роман Шпірнов, Юрій Шелепницький, Олександр Дергачов, Дмитро Білоус, Роман Зароченцев, Юрій Сулименко, а також Руслан Платон, Іван Федик, Олександр Доскалюк, Валерій Гуцуляк, Владислав Мальцев, Віталій Ісаєв, Петро Голубка, Василь Шеремета, Микола Будзан.

Головний тренер — Михайло Миколайович Лахнюк (1-а ч. с.) / Юрій Володимирович Гій, тренер: Віктор Борисович Олійник.

Переможці Другої ліги України:

Андрій Мельничук, Микола Збарах, Петро Климус, Павло Іванов, Ілля Гагуха, Сергій Шевцов, Євген Чуприна, Сергій Жижиян, Ігор Мігалатюк, Роман Ємельянов, Сергій Ільїн, Андрій Драголюк, Роман Дорош, Олександр Донець, Сергій Дяченко, Роман Марченко, Євген Кубай, Олег Керчу, Вадим Пислар, Владислав Коробкін, Степан Маковійчук, Роман Степанков, Олександр Семенюк, Григорій Сахнюк, Олександр Георгійчук, Денис Стоян.

Головний тренер — Микола Іванович Трубачов (1-а ч. с.) / Вадим Григорович Заяць, тренер: Віктор Борисович Олійник.

З найбільшою кількістю матчів (200 та більше) Гравець Матчів Юрій Гій 508 Роман Угренчук 480 Анатолій Рабич 457 Володимир Воронюк 441 Валерій Семенов 429 Віктор Мглинець 395 Віктор Олійник 381 Дмитро Білоус 375 Валерій Сарафінчан 372 Юрій Шелепницький 361 Віктор Максимчук 340 Сергій Шмундяк 335 Володимир Нікітін 335 Олег Керчу 314 Іван Гакман 304 Ігор Заводчиков 288 Віктор Росс 279 Чоба Кахлик 270 Василь Задорожняк 262 Володимир Павлов 254 Сергій Гамаль 252

Іван Пинзар 249 Валерій Богуславський 242 Роман Шпірнов 238 Степан Маковійчук 237 Федір Чорба 224 Олександр Павленко 220 Валерій Королянчук 216 Олег Бурчак 213 Віктор Будник 205 Віктор Осадчук 204 Ігор Мігалатюк 202 Мурат Церіков 201 Борис Фінкель 200 З найбільшою кількістю голів (50 та більше) Гравець Віктор Олійник 142 Володимир Воронюк 125 Віктор Мглинець 108 Сергій Шмундяк 101 Дмитро Білоус 67 Валерій Семенов 62 Борис Фінкель 58

• Примітка: ймовірно, що в даному списку повинно знаходитися ще ряд гравців, статистика яких вимагає уточнення. Наприклад: Олександр Пронін, Петро Кобичик, Леон Гросс.

Станом на 12 вересня 2021 року

Пономаренко Гакман Логінов Орловський Дмитрієв Клочан Орнат Сивка Елла Палагнюк Салбак

Орієнтовний склад «Буковини» у сезоні 2021/22.

№	Гравець	Країна	Дата народження
Воротарі
22	Юрій Пилипчук		6 травня 2003 (18 років)
55	Іван Пономаренко		10 травня 1998 (23 роки)
71	Ігор Фіяло		10 січня 1997 (25 років)
Захисники
3	Емре Мануіла		20 вересня 2004 (17 років)
11	Василь Гакман		16 травня 2000 (21 рік)
14	Олександр Логінов		23 липня 1991 (30 років)
20	Роман Николишин		5 вересня 1997 (24 роки)
25	Борис Орловський		16 січня 1993 (29 років)
73	Артем Нижник		5 серпня 2003 (18 років)
88	Артем Дмитрієв		29 березня 1999 (22 роки)
98	Денис Почернін		22 січня 2002 (20 років)
Півзахисники
5	Владислав Клочан		31 травня 1998 (23 роки)
6	Артем Рябий		4 серпня 2001 (20 років)
7	Кєвін Дуруеке		24 червня 2003 (18 років)
8	Денис Рябий		4 серпня 2001 (20 років)
9	Артур Орнат		9 вересня 1999 (22 роки)
10	Тарас Сивка		30 вересня 1991 (30 років)
15	Максим Беслюбняк		30 вересня 2003 (18 років)
17	Володимир Лук'янченко		4 червня 2002 (19 років)
23	Володимир Столяр		23 квітня 2003 (18 років)
27	Владислав Волинець		28 квітня 2001 (20 років)
87	Арман Кен Елла		23 лютого 1993 (29 років)
Нападники
19	Фаді Салбак		8 січня 1998 (24 роки)
77	Василь Палагнюк		7 березня 1991 (30 років)

Станом на 15 квітня 2021 року

№ Позиція Гравець ВР Максим Бойко ВР Юрій Пилипчук ЗХ Вячеслав Шевчук ЗХ Сергій Жижиян ЗХ Віталій Урсуляк ЗХ Роман Дячук ЗХ Андрій Філіпчук ЗХ Олег Штефуник ЗХ Іван Макотяк ЗХ Олександр Скутельник ЗХ Емре Мануіла ПЗ Володимир Шородок ПЗ Вадим Симака

№ Позиція Гравець ПЗ Віктор Ягнич ПЗ Владислав Андрієць ПЗ Крістіан-Василь Скіпор ПЗ Максим Беслюбняк ПЗ Дмитро Лахман ПЗ Володимир Павлов ПЗ Андрій Тисліцький НП Владислав Таланов НП Маріо Урсу НП Артем Почтар НП Іван Оробець НП Вадим Гура

Тренери	Андрій Лахнюк
	Олег Керчу

Прийшли Позиція Гравець Колишній клуб ВР Ігор Фіяло*** «Гірник-Спорт» (Горішні Плавні) ЗХ Олександр Логінов*** «Кристал» (Херсон) ЗХ Роман Николишин*** «Карпати» (Львів) ЗХ Денис Почернін*** «Металіст 1925» U-19 (Харків) ПЗ Владислав Волинець*** «Арсенал» U-19 (Київ) ПЗ Володимир Столяр** «Колос» (Ковалівка) ПЗ Арман Кен Елла*** «Сандеція» (Новий Сонч) ПЗ Володимир Лук'янченко*** «Зоря» (Луганськ) ПЗ Кєвін Дуруеке*** «Металіст 1925» U-19 (Харків) НП Фаді Салбак*** «Поділля» (Хмельницький)

Пішли Позиція Гравець Новий клуб ПЗ Каміль Хучбаров*** — ПЗ Олексій Карповський*** — ПЗ Максим Боровець*** в команду ААФУ ПЗ Девід Еногела*** — НП Антон Калайтан*** «Олімпік» (Донецьк) НП Артем Козлов*** в команду ААФУ

* В оренду
** З оренди
*** Вільний агент

Пішли Позиція Гравець Новий клуб ВР Іван Пономаренко*** ФК «Львів» ПЗ Артур Орнат*** — ПЗ Арман Кен Елла*** — НП Фаді Салбак*** —

Прийшли Позиція Гравець Колишній клуб

* В оренду
** З оренди
*** Вільний агент

У 1958—1991 роках брали участь в 32 чемпіонатах СРСР, в 2 чемпіонатах КФК, в 13 розіграшах кубка СРСР, в 6 розіграшах кубка УРСР та 1 розіграші кубка першої ліги СРСР.

Виступи в чемпіонатах:

*: Зональний етап

Виступи в кубках:

*: Зональний етап
**: Фінальний етап

З 1992 року понині безперервно беруть участь в чемпіонаті країни, також на даний момент взяли участь в 29 розіграшах кубка України.

Сезон	Ліга	Місце	І	В	Н	П	З	П	О	Кубок України	Єврокубки		Примітки
1992	Вища (група Б)	6 з 10	18	7	4	7	17	16	18	1/8 фіналу
1992–93	Вища	12 з 16	30	9	8	13	27	32	26	1/16 фіналу
1993–94		17 з 18	34	7	6	21	25	51	20	1/8 фіналу			Пониження
1994–95	Перша	15 з 22	42	16	5	21	43	45	53	2-ий раунд
1995–96		2 з 22	42	30	5	7	83	34	95	2-ий раунд
1996–97		9 з 24	46	19	10	17	64	51	67	1/16 фіналу
1997–98		18 з 22	42	14	11	17	36	50	53	1/16 фіналу
1998–99		18 з 20	38	6	9	23	26	68	27	1-ий раунд			Пониження
1999-00	Друга (група А)	1 з 16	30	22	7	1	65	13	73	1/4 фіналу Кубку ІІ ліги			Підвищення
2000–01	Перша	18 з 18	34	6	8	20	18	41	26	1/16 фіналу			Пониження
2001–02	Друга (група А)	7 з 19	36	17	8	11	40	41	59	2-ий етап
2002–03		13 з 15	28	6	6	16	20	39	24	1/32 фіналу
2003–04		12 з 16	30	8	9	13	21	35	33	1/32 фіналу
2004–05		6 з 15	28	14	6	8	33	22	48	1/32 фіналу
2005–06		6 з 16	28	13	5	10	38	33	44	1/16 фіналу
2006–07		10 з 15	28	5	12	11	22	40	27	1/32 фіналу
2007–08		4 з 16	30	17	6	7	43	25	57	Не брали участі
2008–09		9 з 18	32	14	2	16	29	39	44	1-ий раунд
2009–10		1 з 12	20	15	3	2	35	12	48	1-ий раунд			Підвищення
2010–11	Перша	7 з 18	34	17	5	12	48	45	56	2-ий раунд
2011–12		6 з 18	34	15	12	7	38	29	57	1/8 фіналу
2012–13		4 з 18	34	16	10	8	49	33	58	2-ий раунд
2013–14		13 з 16	30	10	6	14	26	36	36	1/16 фіналу
2014–15		16 з 16	30	4	3	23	24	61	15	1/16 фіналу			Пониження
2015–16	Друга	4 з 14	26	13	8	5	39	22	47	1-ий раунд			Підвищення
2016–17	Перша	16 з 18	34	8	9	17	27	40	33	2-ий раунд			Пониження
2017–18	Друга (група А)	6 з 11	27	9	7	11	32	40	34	1-ий раунд
2018–19		10 з 10	27	5	6	16	19	43	21	1-ий раунд
2019–20		8 з 11	20	6	2	12	25	36	20	1/16 фіналу
2020–21		7 з 13	24	9	5	10	27	31	32	1-ий раунд
2021–22		з 15	28							3-ий раунд

(при однаковому показнику першою вибирається подія, що сталася раніше)

Найбільша перемога:
в чемпіонаті:

• Вдома: 8:1 («Нива» (Вінниця), cезон 1988)
• В гостях: 6:1 («Десна» (Чернігів), cезон 1961)

в кубку:

• Вдома: 4:0 («Верес» (Рівне), Кубок УРСР, cезон 1976)
• В гостях: 1:1 (пен. 7:6) («Даугава» (Рига), Кубок СРСР, cезон 1988/89)

Найбільша поразка:
в чемпіонаті:

• Вдома: 1:6 (СКА (Львів), cезон 1965)
• В гостях: 0:5 (СКА (Київ), cезон 1963)

в кубку:

• Вдома: 0:2 (СКА (Київ), Кубок СРСР, cезон 1963)
• В гостях: 1:5 («Спартак» (Івано-Франківськ), Кубок УРСР, cезон 1975)

Найрезультативніший рахунок:
(без урахування найбільших перемог та поразок)

• Перемога: 5:3 (СКА (Одеса), чемпіонат, cезон 1962)
• Нічия: 4:4 («Нива» (Бережани), чемпіонат, cезон 1983)
• Поразка: 3:4 («Текстильник» (Камишин), чемпіонат, cезон 1991)

Голи та очки:
<+>

• Найбільша кількість очок в сезоні в національній першості (2 очки за перемогу): 76 очок в 52 матчах, Чемпіонат Української РСР, сезон 1989
• Найбільша кількість забитих голів в сезоні в національній першості: 91 гол в 54 матчах, Друга ліга СРСР, сезон 1988
• Найменша кількість пропущених голів в сезоні в національній першості: 25 голів в 44 матчах, Чемпіонат Української РСР, сезон 1978

<−>

• Найменша кількість очок в сезоні в національній першості (2 очки за перемогу): 32 очки в 40 матчах, Чемпіонат Української РСР, сезон 1963
• Найменша кількість забитих голів в сезоні в національній першості: 32 голи в 46 матчах, Чемпіонат Української РСР, сезон 1972
• Найбільша кількість пропущених голів в сезоні в національній першості: 67 голів в 40 матчах, Чемпіонат Української РСР, сезон 1963

Найбільша перемога:
в чемпіонаті:

• Вдома: 7:0 (ФК «Боярка», сезон 2005/06)
• В гостях: 6:0 («Нива» (Вінниця), сезон 1999/00)

в кубку:

• Вдома: 5:1 («Титан» (Армянськ), сезон 1997/98)
• В гостях: 4:1 («Енергія» (Нова Каховка), сезон 2019/20)

Найбільша поразка:
в чемпіонаті:

• Вдома: 0:5 («Динамо» (Київ), сезон 1992/93)
• В гостях: 0:7 (ФК «Красилів», сезон 2001/02)

в кубку:

• Вдома: 0:4 («Чорноморець» (Одеса), сезон 2014/15)
• В гостях: 0:5 («Дніпро-1» (Дніпро), сезон 2017/18)

Найрезультативніший рахунок:
(без урахування найбільших перемог та поразок)

• Перемога: 5:4 («Верес» (Рівне), чемпіонат, сезон 2019/20)
• Нічия: 3:3 (ЦСКА-2 (Київ), чемпіонат, сезон 1998/99)
• Поразка: 3:5 («Нива» (Тернопіль), чемпіонат, сезон 2014/15)

Голи та очки:
<+>

• Найбільша кількість очок в сезоні в національній першості (3 очки за перемогу): 95 очок в 42 матчах, Перша ліга України, сезон 1995/96
• Найбільша кількість забитих голів в сезоні в національній першості: 83 голи в 42 матчах, Перша ліга України, сезон 1995/96
• Найменша кількість пропущених голів в сезоні в національній першості: 12 голів в 20 матчах, Друга ліга України, сезон 2009/10

<−>

• Найменша кількість очок в сезоні в національній першості (3 очки за перемогу): 15 очок в 30 матчах, Перша ліга України, сезон 2014/15
• Найменша кількість забитих голів в сезоні в національній першості: 17 голів в 18 матчах, Вища ліга України, сезон 1992.
• Найбільша кількість пропущених голів в сезоні в національній першості: 68 голів в 38 матчах, Перша ліга України, сезон 1998/99.

Український період

• У чемпіонатах України найбільше ігор провів Олег Керчу (304).
  • Найбільше ігор у Вищій лізі України провів Борис Фінкель (78).
  • Найбільше ігор у Першій лізі України провів Дмитро Білоус (168).
  • Найбільше ігор у Другій лізі України провів Олег Керчу (202).
• У кубкових турнірах України[8] найбільше ігор провів Володимир Павлов (18).
• У розіграшах Кубка України найбільше ігор провів Степан Маковійчук (14).
• Кращий бомбардир в чемпіонатах України Борис Фінкель (54 гола).
  • Найбільше голів у Вищій лізі України забив Борис Фінкель (21).
  • Найбільше голів у Першій лізі України забили Дмитро Білоус та Руслан Гунчак (по 35).
  • Найбільше голів у Другій лізі України забив Олександр Семенюк (34).
• Кращий бомбардир в кубкових турнірах України[8] Микола Головачук (5 голів).
• Кращі бомбардири в розіграшах Кубка України Дмитро Білоус, Руслан Гунчак та Ігор Крашневський (по 3 гола).

• Володимир Сакалов — Кращий бомбардир чемпіонату УРСР 1978 (19 м'ячів)
• Віктор Олійник — Кращий бомбардир чемпіонату УРСР 1987 (30 м'ячів)

• Владислав Коробкін — Кращий бомбардир Другої ліги України 2009/10 (14 м'ячів)
• Руслан Гунчак — Кращий бомбардир Першої ліги України 2010/11 (20 м'ячів)

(тут зазначені гравці: які зіграли більше одного сезону, подолавши при цьому позначку в 50 ігор)

#	Ім'я	Матчів	Період
1	Володимир Нікітін	335	1972, 1974, 1976—1981, 1983—1987
2	Чоба Кахлик	270	1965—1967, 1968—1972
3	Олександр Пронін	170+	1965—1972, 1973, 1975—1977
4	Павло Сиротін	173	1995—1996, 2000, 2003—2004, 2007—2008
5	Василь Раковіца	150	1997—1999, 2001—2006, 2008
6	Юрій Мелашенко	113	1995—1999
7	Василь Мудрей	105	1979—1985
8	Микола Чеботар	95	1987—1988
9	Володимир Циткін	82	1990—1991, 1992
10	Микола Чепурський	71	1962—1963, 1967
11	Ігор Крапивкін	68	1991, 1992—1993, 2000—2001
12	Богдан Когут	64	2012—2013, 2015

У структуру клубу входить Спортивна дитячо-юнацька школа, яка виступає в Дитячо-юнацькій футбольній лізі України в п'яти вікових категоріях. Також в школі відбувається навчання дітей від 5 до 18 років, а тренерським процесом керують безліч тренерів-викладачів. Директор школи — Юрій Рудольфович Крафт.

У структуру клубу входить молодіжна команда «Буковина-2». Вона періодично виступає в чемпіонаті Чернівецької області. У сезон 2001 та 2013 команда виступала в аматорській лізі, де займала останні місця на груповому етапі.

У структуру клубу неофіційно входив футбольний клуб «Лада», який був створений на рубежі 80-х — 90-х років XX століття і представляв підприємство «Лада Автосервіс». Клуб практично став фарм-клубом чернівецької «Буковини». Довгий час був регулярним учасником аматорських змагань, як обласних так і всеукраїнських. У сезоні 1994/95 отримав професійний статус і виступав в Третій лізі України, також неодноразово брав участь в кубку України. У 1995 році команда була розформована.