Ратман
Ра́тман (нім. Ratmann від Rat (рада) та Mann (людина)) — виборна особа міських магістратів (ратуш) й управ благочинія у Російській імперії XVIII–XIX ст.. У 1721–1728 і 1743–1775 рр. — молодший радник в органах міського станового самоврядування (магістратах, ратушах).
Згідно з «Регламентом або статутом Головного магістрату» 1721 р. ратмани обиралися під наглядом губернаторів і воєвод з міських верхів. В «Табелі про ранги всіх чинів, військових, статських і придворних» 1722 р. ратмана відносили до XII класу (з 14- наявних тоді). По «Установах для керування губерніями» «1775» року — член станових міських судів, губернських і міських магістратів, а також ратуш; він обирався мешканцями міста. Два ратмани, що обираються городянами, засідали в поліцейському органі губернського міста або столиці — управі благочинія, заснованої «Статутом благочинія» 1782 року.
Ратмани існували в магістратах і ратушах до судової реформи 1864 р., а в управах благочинія — під час закриття їх в 2-й пол. XIX ст..
Див. також
Джерела
- укл. Василь Яременко і Оксана Сліпушко, «Тлумачний словник української мови», вид. «Аконіт», м. Київ, 2000 р. ISBN 966-7173-02-X, том 3 (О-Р), с. 876;
- Ушаков Д. Н., «Толковый словарь», 1935–1940 г.; (рос.)
- «Юридический словарь», 2000 г. (рос.)
- Готье Ю. В. История областного управления в России от Петра I до Екатерины II. — Т. 1—2. — М.—Л., 1913—41. (рос.)
- Дитятин И. И. Устройство и управление городов России. — Т. 1—2. — СПб., 1875—77. (рос.)
- Ерошкин Н. П. Очерки истории государственных учреждений дореволюционной России. — М., 1960. (рос.)
- Советская историческая энциклопедия. / Под ред. Е. М. Жукова. — М.: Советская энциклопедия, 1973–1982. (рос.)
Посилання
- Ратмани // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2003. — Т. 5 : П — С. — 736 с. — ISBN 966-7492-05-2.