Раф Валлоне
Раф (Рафаело) Валлоне (нар.17 лютого 1916 — пом.31 жовтня 2002) — італійський актор театру і кіно, один із визначних акторів неореалістичного напрямку. Організатор театральної групи «Раф Валлоне».
Раф Валлоне | |
---|---|
італ. Raf Vallone | |
Дата народження | 17 лютого 1916[1][2][…] |
Місце народження | Тропеа, Провінція Вібо-Валентія, Калабрія, Італія |
Дата смерті | 31 жовтня 2002[3][1][…] (86 років) |
Місце смерті | Рим, Італія[3] |
Громадянство |
Італія Королівство Італія |
Alma mater | Туринський університет |
Професія | футболіст, журналіст, актор театру, кіноактор, партизан |
Нагороди | |
IMDb | ID 0885203 |
Раф Валлоне у Вікісховищі |
Життєпис
Народився у Турині в родині адвоката. Ще у шкільні роки захоплювався філософією та всесвітньою історією людської думки, що отримав прізвисько «філософ». Він закінчив філософські факультети Туринського та Віденського університетів. Водночас Валлоне грав у футбол. Навіть захищав кольори національної збірної Італії. Але у 1939 році у Відні під час матчу Раф отримує травму, яка змусила закінчити футбольну кар'єру.
Дебют Валлоне у кіно відбувся у 1948 році у стрічці «Гіркий рис» (режисер де Сантіс). Відразу він стає відомим. З цього часу Раф Валлоне починає постійно зніматися у кінофільмах, в першу чергу режисера де Сантіса.
У 1953 році наступає новий підйом у акторській кар'єрі Рафа — у фільмі М.Карне «Тереза Ракен». З цього моменту Валлоне грає здебільшого героїв-коханців. У 60-х роках Раф Валлоне багато знімається в Італії, Франції, США. Останньою робою у кіно стала картина «Сезон миру у Парижі».
Після цього Раф Валлоне організує театральну групу, з якою гастролює по всій Італії. Помер Валлоне 31 жовтня 2002 року у Римі.
Був одружений з актрисою Еленою Варці.
Фільмографія
- 1948 : Гіркий рис
- 1950 : Немає миру під оливами
- 1950 : Дорога надії
- 1952 : Рим, 11 годин
- 1952 : Червоні сорочки
- 1953 : Тереза Ракен
- 1954 : Пляж
- 1955 : Знак Венери / Il segno di Venere — Ігнаціо Болоньїні
- 1956 : Роза Берндт
- 1957 : Гуендаліна
- 1960 : Чочара / La ciociara — Джованні
- 1960 : Холостяцька квартирка
- 1961 : Вигляд з мосту
- 1961 : Сід
- 1962 : Федра
- 1963 : Кардинал
- 1975 : Рожевий бутон
- 1979 : Майже ідеальний роман
- 1981 : Сезон миру у Парижі
- 1983 : Червоне та чорне
- 1990 : Хрещений Батько. Частина III
Спортивна кар'єра
За основний склад «Торіно» дебютував 26 травня 1935 року. У Мілані його команда поступилася місцевій «Амброзіані» з рахунком 0:4. В сезоні 1939/40 захищав кольори «Новари».
Статистика виступів у Серії «А»:[4]
Сезон | Команда | Чемпіонат | ||
---|---|---|---|---|
Ліга | Ігри | Голи | ||
1934/35 | «Торіно» | Д-1 | 1 | 0 |
1935/36 | «Торіно» | Д-1 | 1 | 0 |
1937/38 | «Торіно» | Д-1 | 5 | 1 |
1938/39 | «Торіно» | Д-1 | 15 | 3 |
1939/40 | «Новара» | Д-1 | 7 | 0 |
1940/41 | «Торіно» | Д-1 | 2 | 0 |
Брав участь у фіналі Кубка Італії 1937/38. Його команда двічі поступилася сусідам з «Ювентуса», а Раф Валлоне грав у другому поєдинку замість Чезаре Галлеа.
Примітки
- Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Find a Grave — 1995.
- Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #137523580 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
- Профіль на сайті Enciclopediadelcalcio.it (італ.)
Джерела
- Raf Vallone, L'alfabeto della memoria, Autobiografia, 2001, Roma