Рахунок (значення)

Слово раху́нок в українській мові може означати:

• Рахунок - Виражений у числах результат яких-небудь підрахунків, обчислень; загальна кількість, підсумок. // Результат спортивних зустрічей, змагань, цифрове співвідношення очок. Нічийний рахунок матчу.

• • Відкривати рахунок — у спортивній грі одержувати перше очко на свою користь.
  • В (на) [кінцевому (останньому)] рахунку — зрештою.

• Рахунок - бухгалтерський документ із вказаною сумою грошей, які треба заплатити за придбану річ, зроблену послугу, виконану роботу і т. ін.

• Рахунок - Облік, підрахунок прибутків і витрат у господарстві, а також запис такого обліку, підрахунку.

• Рахунок - місце, де зберігаються кошти приватного підприємства, держустанови або фізичної особи та ведеться облік по грошовим операціям відповідного рахунку

• • Активний рахунок — фінансовий рахунок, призначений для обліку складу й розміщення коштів підприємства, їх руху.
  • Банківський рахунок — бухгалтерський документ, що ведеться в банку, в якому враховується рух коштів клієнта банку.

• • Бухгалтерський рахунок — сукупність записів бухгалтерського обліку, в яких фіксується рух певного виду коштів підприємства, фірми.

• • Особовий рахунок (бухгалтерський облік) — рахунок, що відбиває розрахунки з юридичною особою або громадянином.

• Рахунок - Скидати з рахунку (з рахунків) кого, що — не брати кого-, що-небудь до уваги, не рахуватися з кимось, чимось.

• Рахунок - рідко. Те саме, що рахування.
  • Без рахунку — не рахуючи, дуже багато. У рахунок чого: а) відносячи прибутки або витрати до якої-небудь статті бюджету; б) за планами, зобов'язаннями якого-небудь часу.

• Рахунок - розмовне. Те саме, що розрахунок.

• Рахунок - розмовне. Користь, вигода.

• Рахунок - Взаємні грошові розрахунки. // Взаємні претензії, образи і т. ін.