Рекристалізація

Рекристалізація — у мінералогії — процес росту одних зерен кристалічного тіла, що складається з багатьох дрібних кристалів, за рахунок інших. Протікає особливо інтенсивно в пластично деформованих матеріалах.
Рекристалізація (визначення в металургії) — процес утворення і росту (або тільки росту) одних кристалічних зерен (кристалітів) полікристалу за рахунок інших тієї ж фази. Швидкість рекристалізації (експоненційно) виростає з підвищенням температури. Рекристалізація протікає особливо інтенсивно в пластично деформованих матеріалах. При цьому розрізняють три стадії рекристалізації: первинну, коли в деформованому матеріалі утворюються нові неспотворені кристали, які збільшуються, та вторинну рекристалізацію, збиральну — неспотворені зерна ростуть за рахунок один одного, внаслідок чого середня величина зерна збільшується, і вторинну рекристалізацію, що відрізняється від збиральної тим, що здатність до росту володіють тільки деякі з неспотворених зерен. В ході вторинної рекристалізації структура характеризується різними розмірами зерен.
Терміну збиральна рекристалізація відповідає також термін нормальний (тобто звичайний) ріст зерна.

Див. також

Література

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.