Релаксанти
Релакса́нти (від лат. relaxo — зменшую, ослабляю) — міорелаксанти[1][2], речовини, що зменшують тонус скелетної мускулатури, що виявляється зниженням рухової активності аж до повного знерухомлення.
Залежно від механізму дії релаксанти підрозділяють на курареподібні засоби, що порушують передачу збудження через нервово-м'язовий синапс, тобто з рухових нервів на м'яз (такі релаксанти використовують в анестезіології для повного розслаблення мускулатури), і речовини центральної дії, що впливають на центральні нервові утворення, що беруть участь в регуляції м'язового тонусу. Релаксанти центральної дії (мепротан, мідокалм і ін.) застосовують в неврологічній практиці при спинномозкових і церебральних спастичних паралічах, паркінсонізмі і так далі.
Класифікація
Периферичні (курареподібні) р. поділяють[3]:
За тривалістю дії:
- Короткої дії (10 хв);
- Середньої тривалості дії (20-30 хв);
- Тривалої дії (30 хв і більше)[4].
За типом:
- хімічної дії:
- недеполяризуючі (антидеполяризуючі) (мілаксен, та інш.);
- деполяризуючі (дитилін та інш.);
- змішаної дії;
- локалізацією дії:
- центральні;
- переферичні.[5]
Особливості роботи з міорелаксантами
-Усі недеполяризувальні міорелаксанти можуть зумовити псевдоалергійні реакції, особливо бронхоспазм;
-міорелаксанти не сумісні з адреноміметиками, гепарином, строфантином, глюкокортикоїдами, наркотичними анальгетиками;
-тубокурарину хлорид не сумісний з промедолом;
-на міорелаксанти належать до списку А.[6]
Примітки
- МІОРЕЛАКСАНТИ
- РЕЛАКСАНТИ
- Скрипниченко Д. Ф. Хірургія : підручник. — 4-е вид., випр. і доповн.. — Київ : Вища школа, 1992. — 581 с. — ISBN 5-11-003837-6.(С.64-66)
- Міорелаксанти. Класифікація. Механізми дії. Застосування. Можливі ускладнення. Взаємовідносини з антіхолінестеразнимі засобами.
- M03 - Міорелаксанти
- Міорелаксанти
Джерела
- (рос.) Полушин Ю.С. (Ред). Керівництво з анестезіології та реаніматології, 2004. - 919 с..- [ Ел.джерело ]