Релігія у Франції

Право на практикування релігії у Франції забезпечується Декларацією прав людини і громадянина 1789 року, допоки його «прояви не порушують громадський порядок». Належність до релігії громадян Франції вивчає Центральне бюро культів, створене відповідно до закону про відокремлення церкви і держави від 9 грудня 1905 року, який зробив Францію світською державою. З часу відокремлення у Французькій республіці не було державної або офіційної релігії.






Релігія у Франції (вересень 2019)[1]

   Православні (2%)
   Інші християни (2%)
   Буддисти (1%)
   Юдеї (1%)
   Інші релігії (5%)
   Не заявлені (1%)

Примітки
  1. Special Eurobarometer 493, European Union: European Commission, September 2019, pages 229—230 Retrieved 17 January 2020. The question asked was «Do you consider yourself to be…?» With a card showing: Catholic, Orthodox Christian, Protestant, Other Christian, Jewish, Muslim — Shia, Muslim — Sunni, Other Muslim, Sikh, Buddhist, Hindu, Atheist, Non believer/Agnostic and Other. Also space was given for Refusal (SPONTANEOUS) and Don't Know. On the other hand, Sikh and Hindu did not reach the 1 % threshold.

Література
  • Jacques Le Goff et René Rémond (dir.), Histoire de la France religieuse, Seuil, 1988-1992
  • Gérard Cholvy, La Religion en France de la fin du XVIII siècle à nos jours, Hachette, Paris, 1991, 219 p.
  • Gérard Cholvy, Yves-Marie Hilaire, Histoire religieuse de la France contemporaine, Privat, 1985-1988
  • Xavier de Montclos, Histoire religieuse de la France, PUF, 1997, 126 p.
  • Bruno Étienne, Heureux comme Dieu en France ? : La République face aux religions, Bayard, Paris, 2005

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.