Нерелігійність

Нерелігійність (iррелігійність) — відсутність релігійних переконань, байдужість до релігії, неприйняття або ворожість щодо неї[1].

Індекс релігійності, Інститут Ґеллапа (2009). На карті світлим кольором позначені території з великою кількістю людей з релігійними та темним кольором з нерелігійними переконаннями[2]

Нерелігійність може охоплювати деякі форми теїзму в залежності від релігійного контексту, проти якого вони спрямовані; наприклад, у Європі XVIII століття втіленням іррелігійності був деїзм[3].

За даними дослідження, яке проводилося у 2012 році в цілому по 230 країнах та територіях центром "Pew Research 2012", лише 16% населення світу не пов'язані з релігією[4]. Згідно з їхніми прогнозами, нерелігійні люди, хоч їхня кількість тимчасово зростає, в кінцевому підсумку суттєво знизяться до 2050 року через зниження показників відтворення та старіння[5].

Види нерелігійності

  • Світський гуманізм охоплює людський розум, етику, соціальну справедливість та філософський натуралізм, одночасно відхиляючи релігійну догму, надприродність, псевдонауку та забобони як основи моралі та прийняття рішень. Світський гуманізм стверджує, що люди здатні бути етичними та моральними без релігії чи бога.
  • Вільнодумство вважає, що позиції щодо істини повинні формуватися на засадах логіки, розуму та емпіризму, а не авторитету, традиції, одкровення та інших догм. Зокрема, вільна думка сильно пов'язана з відмовою від традиційних релігійних переконань.
  • "Духовні, але не релігійні" люди часто полемізують з організованою релігією та не бачать її як єдиний або найцінніший засобу духовного росту.
  • Антирелігійність проти релігії будь-якого виду. Вона може бути опозицією до організованої релігії, релігійних практик, релігійних установ або конкретних форм надприродного богослужіння або практики, організованим чи ні.

Демографія

Розподіл нерелігійного населення у світі у відсоттковому відношенні за даннимм Dentsu Institute (2006) та Zuckerman (2005)[6]

У наведених нижче таблицях порядку зменшення показана частка нерелігійної частини населення країн. Хоча в перших 11 перерахованих країн більшість населення нерелігійне, це не означає, що більшість населення цих країн не належить до будь-якої релігійної групи. Наприклад, 60,7% населення Швеції належить до лютеранської церкви[7].

Країна Чисельність нерелігійного населення, % Джерело
Естонія 75,7 [8]
Азербайджан 74 [9]
Швеція 46 — 85 (у средньому 65,5) [10]
Чехія 64,3 [8]
КНДР 64,3 [11]
В'єтнам 46,1 — 81 (у средньому 63,55) [8][10]
Данія 43 — 80 (в средньому 61,5) [10]
Албанія 60 [12][13][14]
Велика Британія 39 — 65 (у средньому 52) [15]
Японія 51,8 [8]
Китай 8 — 93 (у средньому 50,5) [8][10][16]
Франція 43 — 54 (у средньому 48,5) [10]
Росія 48,1 [8]
Білорусь 47,8 [8]
Угорщина 42,6 [8]
Україна 42,4 [8]
Нова Зеландія 41, 9 [17]
Нідерланди 39 — 44 (у средньому 41,5) [10]
Латвія 40,6 [8]
Бельгія 35,4 [8]
Чилі 33,8 [8]
Люксембург 29,9 [8]
Словенія 29,9 [8]
Венесуела 27,0 [8]
Іспанія 23,3 [18]
Словаччина 23,1 [8]
Мексика 20,5 [8]

Примітки

  1. Індекс релігійності характеризує ступінь важливості релігії для респондентів і відвідування ними релігійних служб. (Gallup WorldView)
  2. Campbell, Colin. 1971. Towards a Sociology of Irreligion. London:McMillan p. 31.(англ.)
  3. Pew Forum on Religion & Public Life. The Global Religious Landscape. Процитовано 18 грудня 2012.
  4. Why People With No Religion Are Projected To Decline As A Share Of The World’s Population. Pew Research Center. 5 квітня 2015.
  5. Данні Dentsu Communication Institute та данні Zuckerman Архівовано 22 серпня 2009 у Wayback Machine.. Узята максимальна оцінка.
  6. Svenska Kyrkan - Statistik
  7. Dentsu Communication Institute Inc., Research Centre for Japan (2006)(яп.)
  8. Gallup poll
  9. Zuckerman, Phil. «Atheism: Contemporary Rates and Patterns», from the Cambridge Companion to Atheism, edited by Michael Martin, [[Cambridge University Press]], 2007. Архів оригіналу за 12 червня 2009. Процитовано 13 серпня 2017.
  10. "Северная Корея (КНДР)". Religious Intelligence - Country Profile:. Процитовано 10 жовтня 2015.
  11. Albania. State.gov. 15 вересня 2006. Архів оригіналу за 1 лютого 2013. Процитовано 4 лютого 2011. US Department of State — International religious freedom report 2006
  12. L’Albanie en 2005. Архів оригіналу за 3 березня 2009. Процитовано 13 серпня 2017.
  13. Adherents.com. Adherents.com. Архів оригіналу за 1 лютого 2013. Процитовано 4 лютого 2011. Some publications
  14. UK National Statistics Bureau (2011 census)
  15. Adherents.com. Adherents.com. Архів оригіналу за 1 лютого 2013. Процитовано 4 лютого 2011. Some publications
  16. 2013 census
  17. Socialogical Research Centre, January 2012
  18. 2914.0.55.002 - 2006 Census of Population and Housing: Media Releases and Fact Sheets, 2006. Abs.gov.au. 27 червня 2007. Архів оригіналу за 1 лютого 2013. Процитовано 4 лютого 2011. Australian Statistics Bureau (2006 census)
  19. 96F0030XIE2001015 - Religions in Canada. 2.statcan.ca. Архів оригіналу за 1 лютого 2013. Процитовано 4 лютого 2011. Canada 2001 census
  20. US Religious Landscape Survey
  21. Table Of Statistics On Religion In The Americas. Prolades.com. Архів оригіналу за 1 лютого 2013. Процитовано 4 лютого 2011. Gallup-Argentina survey, April 2001
  22. Архівовано 11 квітня 2005 у Wayback Machine. Güney Afrika 2001 census
  23. This is Ireland. Highlights from Census 2011, Part 1 (PDF). March 2012. Архів оригіналу за 1 лютого 2013. Процитовано April 2012.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.