Реммал-ходжа
Мухаммед Нідаї Кайсуні-заде абоРеммал-ходжа — турецький і османсько-кримський, хроніст, історик Криму та поет, двірцевий, астролог, лікар, друг і співрозмовник кримського хана Сахіб Ґірея[1].
| Реммал-ходжа | |
|---|---|
| Підданство | Османська імперія |
| Діяльність | науковець |
Біографія
Реммал-ходжа — за походженням турок, виходець із сім'ї медиків, отримав освіту в Стамбулі. Подорожуючи Османською імперією, потрапив до Криму, і своїми знаннями та хистом привернув увагу кримських вельмож й, з 1532 року, служив в Бахчисараї біля кримського хана Сахіб-Ґірея.
Прізвисько отримав за астрологічне мистецтво. Після усунення від трону Сахіб Ґірея, його найкращого друга також було ув'язнено. Там же, у в'язниці ним було написано кілька творів, в тому числі і найгучніший його доробок — історичний трактат «Таріх-й Сахіб-Гірей-хан» (Історія Сахіб-Гірей-хана). У трактаті викладено історію черкеських походів і трагічної загибелі хана. Публікація О. Гёкбільгіна (1973) включає оригінальний текст на азербайджанською мовою та переклад на французьку.
Твори
Реммал-Ходжа мав здібність до наук, астрології та пробував віршувати. До нащадків дійшли: «Історія Сахіб Ґірей-хана» та «Користь для людей у віршах» .
«Історія Сахіб Ґірея-хана»
Головне надбання Реммал-Ходжи — його «Історії хана Сахіб Ґірея». Книжку, яку він написав староосманською мовою дослівно перекладено турецький просвітитель О. Гьокбільгін (1973). Перше видання вміщало в собі оригінальну текстівку на староосманські мові та переклад на французьку. Сам трактат це опис походів кримського хана Сахіб Ґірея і його трагічної загибелі.
«Користь для людей у віршах»
Невеличка альбомний зшиток віршів що була написана у XVII столітті написана персонально для османського султана Селіма II (прізвисько «П'яниця»). В ньому автор віршованим чином переказав трактат з діагностики та лікування хвороб. Особливості рукопису: починається з молитви за здоров'я султана і кожен новий розділ починався зі слів «рецепт» або «ліки від …» Наразі, оригінал, з якого Реммал-Ходжа робив переклад зберігся в рукописних зібраннях лише Санкт-Петербурга і Парижа[2].
Примітки
Посилання
Джерела
- В. В. Трепавлов. «История Ногайской Орды. Москва». Видавнича фірма «Восточная литература», РАН
- В. Д. Смірнов. «Крымское ханство под верховенством Оттоманской порты до начала XVIII века». За виданням «Крымское ханство XIII—XV вв.», Москва, «Вече», 2011
- Архив востоковедов СПбФ ИВ РАН, ф. 50 (Василий Дмитриевич Смирнов,), оп. 1, ед. хр. 114 «Повествование о событиях царствования Сахиб-Гирея, хана крымского».
- Остапчук В. Хроника Реммаля Хаджи История Сагиб-Герея как источник по крымско-татарским походам // Источниковедение истории Улуса-джучи (Золотой Орды). От Калки до Астрахани. Казань: Институт историиим. Ш. Марджани, 2001. C. 391—421.