Ренато Дульбекко

Ренато Дульбекко (італ. Renato Dulbecco (народився 22 лютого 1914 — † 20 лютого 2012 року, Катандзаро, Калабрія) італійський вірусолог, лауреат Нобелівської премії з фізіології і медицині в 1975 у (спільно з Девідом Балтімором та Говардом Теміним) «за відкриття, що стосуються взаємодії між онкогенними вірусами і генетичним матеріалом клітини».

Ренато Дульбекко
Renato Dulbecco
Народився 22 лютого 1914(1914-02-22)
Катандзаро, Калабрія, Італія
Помер 20 лютого 2012(2012-02-20) (97 років)
Ла-Хоя, Сан-Дієго, Каліфорнія, США[1][2]
Місце проживання США
Імперія
Мілан
Ла-Хоя
Країна  Італія
Національність італійці США і італієць
Діяльність вірусолог, лікар
Alma mater Туринський університет
Галузь вірусологія
Заклад Інститут біологічних досліджень імені Солка (1963—1972, 1977—1992, 1997 -)
Проект "Геном людини» (Італія, 1992—1997)
Каліфорнійський університет у Сан-Дієго (1977—1981)
Імперський фонд дослідження раку (1972—1977)
Каліфорнійський технологічний інститут (1949—1963)
Університет Індіани (1947—1949)
Відомі учні Говард Темін
Членство Лондонське королівське товариство, Національна академія деї Лінчеї, Національна академія наук США[3] і Американська академія мистецтв і наук
Нагороди Нобелівська премія з фізіології або медицини (1975)

 Ренато Дульбекко у Вікісховищі

Примітки

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.