Реньєрит

Реньєрит (рос. реньерит; англ. renierite; нім. Renierit) мінерал, складний сульфід міді, заліза і ґерманію каркасної будови.

Реньєрит
Загальні відомості
Статус IMA затверджений, перейменований (Rn)[1]
IMA-номер IMA2007 s.p.
Хімічна формула (Cu¹⁺,Zn)₁₁Fe₄(Ge⁴⁺,As⁵⁺)₂S₁₆
Nickel-Strunz 10 2.CB.35a[2]
Ідентифікація
Сингонія Тетрагональна сингонія
Інші характеристики
Названо на честь Armand Marie Vincent Joseph Renierd[3]
Типова місцевість Kipushi mined[2]
 Реньєрит у Вікісховищі

Загальний опис

Хімічна формула:

Склад у % (з родовища Цумеб, Намібія): Cu — 43,81; Fe — 12,08; Ge — 6,00; S — 31,28. Домішки: As.

Сингонія тетрагональна. Форми виділення: дрібні округлі зерна, псевдокубічні кристали, тонкі лусочки, зернисті маси. Утворює кристали кубічного обрису і дрібні округлі зерна.

Густина 4,3-4,5.

Твердість 4,0-4,5.

Колір помаранчевий, трохи жовтуватий.

Блиск металічний, бронзовий. Непрозорий. Магнітний. Анізотропний.

Зустрічається в гідротермальних жилах разом з борнітом, тенантитом, бляклими рудами та ін. Знахідки: Кіпучі (Катанга, ДР Конго), Цумеб (Намібія).

За прізвищем бельгійського геолога А.Реньє, 1948.

Різновиди

Розрізняють:

  • реньєрит олов'янистий (різновид реньєриту з родовища Челопеч в Болгарії, який містить 1 % Sn);
  • реньєрит свинцевий (різновид реньєриту, який містить свинець).

Див. також

Примітки

Література

  • Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л  Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.
  • Лазаренко Є. К., Винар О. М. Реньєрит // Мінералогічний словник. К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
  • Реньєрит // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.