Репродуктивна праця

Поділ між продуктивною та непродуктивною працею підкреслюють деякі марксистські феміністки, включаючи Маргарет Бенстон та Пеґгі Мортон. [5] Ці теорії визначають, що хоча продуктивна праця призводить до створення товарів чи послуг, які мають грошову цінність у капіталістичній системі і, таким чином, компенсуються виробниками у вигляді виплаченої заробітної плати, репродуктивна праця пов'язана з приватною сферою і включає все, що потрібно людям робити для себе, не з метою отримання заробітної плати (тобто прибирання, приготування їжі, народження дітей). Це тлумачення стверджує, що хоча обидві форми праці необхідні, люди мають різний доступ до цих форм праці на основі певних аспектів їх ідентичності.

Ці теорії стверджують, що як державні, так і приватні установи використовують працю жінок як недорогий метод підтримки робочої сили. Для виробників це означає більший прибуток. Для нуклеарної сім’ї динаміка влади диктує, що домашню роботу має виконувати виключно жінка, звільняючи решту членів сім'ї від їхньої необхідної репродуктивної праці. Марксистські феміністки стверджують, що виключення жінок з продуктивної праці призводить до чоловічого контролю як у приватному, так і у публічному володінні. [6]

Концепція репродуктивної праці, яка стосується прибирання, приготування їжі, догляду за дітьми та оплачуваної домашньої робочої сили, була написана та обговорена ще до кодифікації терміну. Сюди входять такі твори, як есе Вірджинії Вулф «Приватна кімната». [7]

Зосереджуючись на виключенні з виробничої праці як на найважливішому джерелі жіночого гноблення, деякі марксистські феміністки присвятили свою активність боротьбі за включення домашньої праці до складу капіталістичної економіки. Ідея створення компенсованої репродуктивної праці була присутня у працях соціалістів, таких як Шарлотта Перкінс Гілман (1898), яка стверджувала, що гноблення жінок випливає з примусу до приватної сфери. [8] Гілман запропонувала покращити умови для жінок, коли їхня робота буде визнана та оцінена у суспільній сфері. [9]

Мабуть, найвпливовішим із зусиль щодо компенсації репродуктивної праці стала міжнародна кампанія «Заробітна плата за роботу по дому» ― організація, створена в Італії в 1972 році членкинями Міжнародного феміністичного колективу. Багато з цих жінок, включаючи Сельму Джеймс, [10] Маріарозу Далла Косту, [11] Бріжит Гальтьє та Сільвію Федерічі [12] опублікували ряд джерел для просування свого послання в академічній та громадській сферах. Незважаючи на зусилля, які розпочалися з відносно невеликої групи жінок в Італії, кампанія «Заробітна плата за роботу по дому» успішно мобілізувала жінок на міжнародному рівні. У Брукліні, Нью-Йорк, за допомогою Федерічі була заснована група «Заробітна плата за роботу по дому». [12] Як визнає Хайді Хартманн (1981), зусилля цих рухів, хоча й надто невдалі, породили важливий дискурс щодо вартості домашньої роботи та її відношення до економіки. [6]

Як можливе рішення було запропоновано універсальний базовий дохід (гарантований мінімум). [13]

• "Maid in the Market: Women's Paid Domestic Labour - Review" by Giles, Wenona; Arat-Koc, Sedef. Resources for Feminist Research 24 (1/2). Spring–Summer 1995. Процитовано 7 грудня 2015.
• Schecter, Tanya; Amin, Nuzhat (1 січня 1999). [Race, Class, Women & the State: The Case of Domestic Labour]. Resources for Feminist Research 27 (1/2). Процитовано 7 грудня 2015.
• Domestic Labour Isn't Working in Our House. Daily Record (Glasgow, Scotland). 19 березня 2015. Процитовано 7 грудня 2015.
• Amy Mullin (14 березня 2005). Reconceiving Pregnancy and Childcare: Ethics, Experience, and Reproductive Labor. Cambridge University Press. ISBN 978-0-521-60586-1.978-0-521-60586-1
• Andrea O'Reilly (6 квітня 2010). Encyclopedia of Motherhood. SAGE Publications. с. 1070–. ISBN 978-1-4129-6846-1.978-1-4129-6846-1
• Dana E. Bushnell (1 січня 1995). "Nagging" Questions: Feminist Ethics in Everyday Life. Rowman & Littlefield. с. 169–. ISBN 978-0-8476-8007-8.978-0-8476-8007-8
• Rhacel Salazar Parreñas (2001). Servants of Globalization: Women, Migration and Domestic Work. Stanford University Press. с. 72–. ISBN 978-0-8047-3922-1.978-0-8047-3922-1
• Debra Satz Marta Sutton Weeks Professor of Ethics in Society Stanford University (12 травня 2010). Why Some Things Should Not Be for Sale : The Moral Limits of Markets: The Moral Limits of Markets. Oxford University Press, USA. с. 115–. ISBN 978-0-19-971857-3.978-0-19-971857-3
• Melinda L. De Jesus (2005). Pinay Power: Peminist Critical Theory : Theorizing the Filipina/American Experience. Psychology Press. с. 100–. ISBN 978-0-415-94982-8.978-0-415-94982-8
• Rick Baldoz; Charles Koeber; Philip Kraft (2009). The Critical Study of Work: Labor, Technology, and Global Production. Temple University Press. с. 73–. ISBN 978-1-59213-809-8.978-1-59213-809-8
• Дебра Сац, Чому деякі речі не можна продавати: моральні межі ринків, 2010,ISBN 0195311590 . Уривок з глави про репродуктивну працю жінок

1. Duffy, Mignon (2013). Reproductive Labor. У Smith, Vicki. Sociology of Work: An Encyclopedia. Thousand Oaks, CA: SAGE Publications. с. 1213ff. ISBN 978-1-5063-2093-9. doi:10.4135/9781452276199.n260.
2. Duffy, Mignon (June 2007). Doing the Dirty Work: Gender, Race, and Reproductive Labor in Historical Perspective. Gender & Society 21 (3): 313–336. ISSN 0891-2432. JSTOR 27640972. doi:10.1177/0891243207300764. Проігноровано невідомий параметр |citeseerx= (довідка)
3. Griffith, David; Preibisch, Kerry; Contreras, Ricardo (June 2018). The Value of Reproductive Labor. American Anthropologist 120 (2): 224–236. doi:10.1111/aman.12973. Проігноровано невідомий параметр |doi-access= (довідка)
4. Caffentzis, George (2013). On the Notion of a Crisis of Social Reproduction. In Letters of Blood and Fire: Work, Machines, and the Crisis of Capitalism. Oakland, CA: PM Press. с. 268–72.
5. Lise Vogel (7 червня 2013). Marxism and the Oppression of Women: Toward a Unitary Theory. BRILL. с. 17–. ISBN 978-90-04-24895-3.
6. Hartmann, H. (1981) The Unhappy Marriage of Marxism and Feminism: Towards a More Progressive Union. Feminist Theory Reader, 187-199.
7. A Room of One's Own: Chapter 1. SparkNotes (англ.).
8. Charlotte Perkins Gilman (1898). Women and Economics: A Study of the Economic Relation Between Men and Women as a Factor in Social Evolution. Small, Maynard.
9. Ferguson, A. & Hennessy, R. (2010). Feminist Perspectives on Class and Work. Stanford Encyclopedia of Philosophy.
10. Gardiner, B. (2012). A Life in Writing. Interview with Selma James.
11. Dalla Costa, M. & James, S. (1972). The Power of Women and the Subversion of the Community
12. Cox, N. & Federici, S. (1975).Counter-Planning from the Kitchen: Wages for Housework a Perspective on Capital and the Left.
13. Shulevitz, Judith (8 січня 2016). It's Payback Time for Women. The New York Times. ISSN 0362-4331. Процитовано 11 січня 2016.