Сильвія Федерічі

Сильвія Федерічі (англ. Silvia Federici; нар. 1942, Парма) — італійсько-американська соціологиня й активістка, яка представляє радикальну автономістську й феміністичну марксистську традицію[3]. Професор-емерит Університету Хофстра[4], співзасновниця Комітету за академічну свободу в Африці, учасниця колективу Midnight Notes Collective[5]. Тривалий час працювала вчителькою в Нігерії.

Сильвія Федерічі
італ. Silvia Federici
Народилася 20 квітня 1942(1942-04-20)[1] (79 років)
Парма, Емілія-Романья, Королівство Італія[2]
Країна  США
 Італія
Діяльність філософиня, письменниця, викладачка університету, феміністка, активістка
Галузь соціологія, гендерні дослідження і політична філософія
Відома завдяки чаклунство, commons і Антиглобалізм
Alma mater Університет штату Нью-Йорк у Баффалоd
Знання мов англійська і італійська
Заклад Університет Гофстраd
Напрямок Marxist feminismd
Magnum opus Caliban and the Witchd

Біографія

Федерічі виросла в Італії та переїхала до США в 1967 році, щоб вступити до аспірантури з філософії в Університеті в Буффало[6]. Викладала в Університеті в Порт-Харкорт у Нігерії, була доцентом, а пізніше професором політичної філософії та міжнародних відносин в університеті Хофтсра.

У 1970-х роках була співзасновницею Міжнародного Феміністичного Колективу та кампанії Зарплата за домашню роботу), що вимагала політизувати домашню доглядову працю. У 1995 році стала співзасновцицею Асоціації Радикальної Філософії (Radical Philosophy Association (RPA)).

Науковий внесок

Найвідоміша праця Федерічі, «Калібан і відьма: Жінки, тіло і первісне нагромадження» (Caliban and the Witch: Women, the Body and Primitive Accumulation) розширює роботу Леопольдіни Фортунатті про полювання на відьом у ранньомодерній Європі, даючи йому феміністичну інтерпретацію. У ній вона заперечує ідею Карла Маркса про те, що первісне нагромадження капіталу — це необхідний попередник капіталізму. Замість цього, вона стверджує, що первісне нагромадження — це фундаментальна характеристика самого капіталізму, що для збереження себе самого капіталізм вимагає постійного вливання експропрійованого капіталу.

Федерічі пов'язує цю експропріацію з жіночою неоплачуваною працею, пов'язаною з суспільним відтворенням та іншими функціями[7]. Вона формулює це як історичну умову підйому капіталістичної економіки, заснованої на найманій праці. У зв'язку з цим вона окреслює історичну боротьбу за спільне і боротьбу за комуналізм. Замість погляду на капіталізм як на визвольну перемогу над феодалізмом (як його розглядав Маркс), Федерічі розуміє підйом капіталізму як реакційний рух проти комуналізму.

Бібліографія

Книжки
  • Wages Against Housework. (Bristol, 1975)
  • Caliban and the Witch: Women, the Body and Primitive Accumulation. (Brooklyn, NY: Autonomedia, 2004)
  • Revolution at Point Zero: Housework, Reproduction, and Feminist Struggle. (Brooklyn/Oakland: Common Notions/PM Press, 2012)
  • Re-enchanting the World: Feminism and the Politics of the Commons. (Oakland, CA: Kairos/PM Press, 2018)
  • Witches, Witch-Hunting, and Women. (Oakland, CA: PM Press, 2018)

Переклади українською

Примітки
  1. Library of Congress Authorities — Library of Congress.
  2. Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #1025174429 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  3. Silvia Frederici biography at Interactivist. Архів оригіналу за 28 вересня 2007. Процитовано 2 квітня 2018.
  4. Silvia Frederici biography at Democracy Now. Архів оригіналу за 20 квітня 2006. Процитовано 2 квітня 2018.
  5. On capitalism, colonialism, women and food politics, Politics and Culture 2009 (2) — Special Issue on Food & Sovereignty[недоступне посилання з травня 2019]
  6. Silvia Federici, On capitalism, colonialism, women and food politics
  7. Неоплачиваемый труд женщин // А. А. Денисова, Словарь гендерных терминов.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.