Ресенський палац

Ресенський палац (мак. Ресенски сарај) — це неокласична історична пам’ятка, яка розташована в місті Ресен, Північна Македонія.[1] Палац збудований наприкінці XIX століття місцевим османським беєм Ахмедом Ніязі-бей Реснелі. Будівля за своїм стилем є унікальною в Північній Македонії.[2] В палаці зараз знаходиться музей, галерея та бібліотека.[3][4] Місцеві мешканці Ресену називають будівлю просто «сарай». Слово сарай походить з турецької мови та означає палац[5][4].

Ресенський палац
41°05′20″ пн. ш. 21°00′44″ сх. д.
Тип будівля і художня галерея
Статус спадщини heritage site in North Macedoniad
Країна  Північна Македонія
Розташування Ресен
Архітектурний стиль неокласицизм
Засновано 1909
Будівництво 1905 — 1922
Власник Ахмеді Ніязі-бей Реснелі
Сайт Official website
Ідентифікатори й посилання
Ресенський палац (Північна Македонія)
 Ресенський палац у Вікісховищі

Загальні відомості

Ресенський палац збудований в неокласичному архітектурному стилі. Будівля є симетричною, при цьому найвища частина розміщена посередині фасаду та має 35 метрів висоти. Палац має підвальну частину, головний поверх, другий поверх та мансардне приміщення. Загальна площа всіх кімнат сягає 7800 м². Екстер’єрні стіни мають товщину від 60 до 105 см. Фасад містить багато скульптурних деталей. Дах будинку спочатку був дерев’яний, але під час реконструкції в 1982, був замінений на металопрофіль.

Історія
Ресенський палац на початку 20 століття

Ахмед Ніязі-бей Реснелі був беєм Ресенського регіону наприкінці XIX ― початку XX століття та брав участь в Молодотурецькій революції. Бей забажав собі маєток у французькому стилі, мабуть, після отримання листівки зі зображенням Версалю.[3][6][3][7]

Будівництво Ресенського палацу розпочалося в 1905 році. Екстер’єр будівлі був закінчений в 1909 ― після Молодотурецької революції. Все інше, включаючи інтер’єр, стояло недороблене ще кілька років після Балканських воєн та Першої світової війни (до 1922).[8] Ахмед Ніязі-бей Реснелі помер, мабуть, у 1912 році в Дурресі, тому він так ніколи і не побачив закінченого варіанту власного маєтку.[9][6]

Після Балканських воєн, Ресенський палац використовувався для різних функцій. Вперше задіяний в цілях розміщення міської адміністрації за Королівства Сербії, а потім Королівства Югославії. Під час Другої світової війни, будівля використовувалася окупаційною владою. Після війни тут розташовувалася мерія Ресену, а пізніше місцева бібліотека. У кінцевому результаті Ресенський палац став музеєм та галереєю, яким є і досі.[6]

Дах будівлі був реконструйований двічі: в 1982 та знову у 2005.

Теперішнє використання

В Ресенському палаці на сьогодні розміщені такі культурні інституції як «Dragi Tozija House of Culture», «Resen Ceramic Colony», «Keraca Visulčeva Gallery» та бібліотека.

  • «The Dragi Tozija House of Culture» ― філія Музею Північної Македонії в Скоп’є. Також тут проводять спектаклі, літературні читання та інші культурні події.[3][10]
  • «The Resen Ceramic Colony» ― музей кераміки. Установа є членом Міжнародної академії кераміки ЮНЕСКО.[3][11]
  • Галерея Ресенського палацу містить багато робіт відомого македонського художника Кераци Висулчева.
  • Місцева бібліотека в маєтку існує ще з 40-х років XX століття. На сьогодні містить більше ніж 31000 книг.[3][4]
Панорама Ресенського палацу

Примітки
  1. Културно Наследство. Resen Municipality. 2011. Архів оригіналу за March 2, 2012. Процитовано 5 вересня 2011.
  2. Сарајот на Ахмет Нијази-бег - Ресен. Кои се седумте чуда во Македонија. Утрински Весник. 2011. Процитовано September 5, 2011.
  3. Grčev, 2002, p. 42.
  4. Зграда Сарај. Дом на култура Драги Тозија - Ресен. 2009. Архів оригіналу за April 2, 2012. Процитовано 5 вересня 2011.
  5. Grčev, 2002, p. 42.
  6. Фотографот Цуле отиде по трагите на грофицата Рене. ПРИКАЗНА ЗА САРАЈОТ И ЉУБОВТА НА ДУЉАНОВИ ОД РЕСЕН. Вечер. Архів оригіналу за 16 жовтня 2012. Процитовано 5 вересня 2011.
  7. Historycal building: "Ahmed Niyazi bey's Saraj" - Resen. The Region of Prespa: Natural, Historical and Cultural sights. Kit-Jan Company. 2010. Процитовано September 5, 2011.
  8. ГРАДБА НА САРАЈОТ. САРАЈ. ИИ , ЦДНН. 2006. Процитовано September 5, 2011.
  9. Grčev, Kokan (2002). Ресенскиот "Сарај" - Историски и стилски контекст. Le Folklore macédonien 30 (60-61): 43.
  10. Museum of Macedonia (Macedonian). Skopje. Процитовано 26 березня 2011.
  11. members of the academy. International Academy of Ceramics. 2010. Процитовано 13 вересня 2011.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.