Реставрація Тунчжи

Реставрація Тунчжи (спрощ.: 同治中兴; кит. трад.: 同治中興; піньїнь: Tóng Zhì Zhōngxīng) — серія політичних реформ у 1860–1874 роках у Китаї, за правління маньчжурської династії Цін. Проводилася за життя малолітнього імператора Цзайчуня, що керував під девізом правління Тунчжи. Фактичним провідником реформ була його мати, регентша Цисі.

Цінські старшини у Нанкінському арсеналі, збудованому Лі Хунчжаном у 1865 році.

Метою реставрацію було відновлення могутності Цін, дестабілізованої Тайпінським повстанням та поразками на міжнародній арені після Опіумних воєн. Завданнями реформ були вестернізація господарства й збройних сил, а також залучення не-маньчжурських еліт до центрального уряду країни. Останній очолили китайці Цзен Ґофань та Лі Хунчжан, які зайнялися перетвореннями в економіці та адмініструванні. В ході реставрації було започатковано будівництво перших китайських заводів, фабрик, арсеналів і залізниць за європейськими зразками, під керівництвом іноземних радників. Новостворене міністерство закордонних справ було покликано переглянути нерівноправні договори з імперіалістичними державами. Незважаючи на короткочасну стабілізацію політично-соціальної ситуації в країні, реставрація не змогла спинити занепаду імперії.