Реципрокність
Реципро́кність (англ. reciprocity ‘взаємність, обопільність’ від лат. reciprocus ‘той, що повертається’) — у загальному значенні — взаємність, взаємообмін, взаємозалежність.
- У політології — залежність авторитету людини від її заслуг перед суспільством.[1]
- У психології — інтеріоризована соціальна норма, що реалізується в поведінковому аспекті у вигляді «позитивної реципрокності» — відплати добром за добро, та «негативної реципрокності» — відплати злом за зло.[2] В теорії Ж. Піаже — взаємність думки, уміння дитини співвідносити свою точку зору з точкою зору іншого, є умовою подолання інтелектуального егоцентризму.[3]
- В економіці — обмін дарами на неринковій основі,[4] рух предмету обміну на основах взаємності між суб’єктами, що належать до симетричних груп.[5]
- У фізіології — фізіологічний механізм координації діяльності нервових центрів, що забезпечує спільний регулюючий вплив на функції органів і тканин.
Синоніми терміну у суспільних науках — реципрокальність та реципрокація.[6]
Див. також
- Реципрок — у мовознавстві — взаємний стан дієслова.
- Реципрокна іннервація — у фізіології — рефлекторний механізм, який забезпечує іннервацію взаємозв’язаних груп скелетних м’язів, що беруть участь у здійсненні складних координованих рухів (ходіння, біг тощо).
- Реципрокне схрещування — у біології — система двох схрещувань (прямого і зворотного), в одному з яких організми з ознаками, що вивчаються, використовують як материнські, в іншому — як батьківські.
- Реципрокні транслокації — у генетиці — обмін ділянками двох негомологічних хромосом.
Примітки
- Славко Т. О. Комунікативні основи публічної політики: на прикладі взаємин неурядових організацій з органами місцевого самоврядування // Наукові праці: Науково-методичний журнал. — Т. 175. Вип. 163. Політичні науки. — Миколаїв: Вид-во МДГУ ім. Петра Могили, 2011. — С. 89—94,
- Жоголєва М. В. Особливості виявлення феномену реципрокності в поведінці осіб з різними особистісними рисами.
- (рос.) Реципрокность // Национальная психологическая энциклопедия
- Ткачов М.М. Ринок контрафактної продукції в системі неформальної економіки // Вісник НТУ «ХПІ». Серія «Технічний прогрес та ефективність виробництва». — Харків: НТУ «ХПІ», 2013. — № 22 (995) — С. 89—95.
- Пісоцька Є. І. Відносини реципрокності як основа розвитку форм обміну[недоступне посилання з липня 2019] // Бизнес Информ. – 2009. – № 11 (1). — С. 68—69.
- (рос.) Яценко Н. Е. Толковый словарь обществоведческих терминов. — СПб.: "Лань", 1999. — 528 с.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.