Ришат

Структура Ришат (Гельб-ер-Ришат; англ. Richat Structure) — геологічна структура з концентричних кіл в мавританській частині (регіон Адрар) пустелі Сахара, поблизу Уадана (фр. Ouadane).[1] Структура має діаметр близько 38 км і знаходиться на висоті 400–460 м над рівнем моря. Використовується для орієнтації на поверхні пустелі з часів перших космічних польотів, оскільки вона утворює помітні концентричні кола у депресії Таудені, що нагадують око або мушлю величезного амоніта серед оточуючих одноманітних піщаних просторів. Спостерігалась, зокрема, космонавтом Валентином Лебедєвим на борту космічної станції Салют-7 24 жовтня 1982 року, який порівняв її з дитячою пірамідкою з різнокольорових кілець.[2]

Супутниковий знімок структури Ришат інфрачервоним радіометром ASTER.
Топографічне моделювання структури Ришат (відношення вертикального мірила до горизонтального 6:1) на основі супутникових знімків. Штучне забарвлення: скельні породи = коричневий, пісок = жовтий/білий, рослинність = зелений, осадові солоні відкладення = блакитний.
«Око Сахари».

Геологія

Структура Ришат утворилась 500–600 млн років тому (вік гірських порід найстарішого кільця). Складається з палеозойських кварцитів. Знайдена інтрузія діабазу.[1][3]

Спочатку структуру інтерпретували як астроблему, залишену метеоритом. На спростування цієї гіпотези свідчить відсутність ударного метаморфізму гірських порід у центрі структури, що притаманний метеоритним кратерам.[4][5] Утворення структури в результаті вулканічного виверження також малоймовірне через відсутність куполу з вивержених чи вулканічних порід. Вважається підняттям кругової антикліналі або купола, осадові породи який було оголено ерозією.

Спираючись на візуальні дані супутникової фотографії структури Рішат, можна з певною часткою впевненості стверджувати, що вона утворилася завдяки грязьовому мега-вулкану, що проявив себе приблизно 500 мільйонів років тому. Вік грязьового вулкана визначається віком зовнішнього кільця.Найперше зовнішнє кільце складається з осадових порід. Воно перше вивергається газовим міхуром грязьового вулкана. Потім викидаються більш глибинні породи мають більший вік відповідно. І в самому центрі природно-найдавніша вивергнута порода віком 2,5 мільярда років. Це самий останній застиглий міхур витратив свої сили колись активного грязьового вулкана. Неозброєним оком добре проглядається структура послідовного утворення грязьових кілець з подальшою їх кристалізацією і застиганням.

Див. також

Література
  1. (рос.) Кац Я. Г., Полетаев А. И., Сулиди-Кондратьев Е. Д. Кольцевые структуры лика планеты. — М.: Знание, 1989.
  2. (рос.) В. Лебедев Дневник космонавта[недоступне посилання з червня 2019] // Наука и жизнь. — М.: Правда, 1988. — № 5. — ISSN 0028-1263.
  3. (англ.) Alan Robert Woolley Alkaline Rocks and Carbonatites of the World. Part 3: Africa. — London: The Geological Society, 2001. — ISBN 1-86239-083-5
  4. (англ.) S. Master and J. Karfunkel An alternative origin for coesite from the Richat structure, Mauritania Impact Cratering Research Group, Dept. Geology, Univ. Witwatersrand, Wits 2050, Johannesburg, South Africa. Universidade Federale de Minas Gerais, Belo Horizonte, Minas Gerais, Brazil.
  5. (англ.) Dave Schumaker Richat Structure in Mauritania Архівовано 10 березня 2012 у WebCite. The Geology News Blog
  1. (англ.) Guillaume Matton, Michel Jébrak and James K. W. Lee (серпень 2005). Resolving the Richat enigma: Doming and hydrothermal karstification above an alkaline complex. Geology 33 (8): 665–668. doi:10.1130/G21542.1.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.